Показ української історико-драматичний кінострічки відбувся 4 травня в кінотеатрі «Україна». Захід приурочений до 74-ої річниці депортації кримських татар. Про це повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».

Фільм заснований на реальних подіях. В основу сюжету стрічки лягла історія про молоду кримськотатарську дівчину Саіде Арифову, яка під час Другої світової війни, ризикуючи власним життям, врятувала близько 90 єврейських сиріт.

За словами Ахтема Сеїтаблаєва, ця історія – особлива, бо жінка врятувала дітей двічі: спершу — від нацистів, видаючи за кримських татар, а вдруге — від військ НКВС, які здійснювали депортацію кримських татар, довівши, що діти єврейської національності.

Кінострічку планували знімати в Бахчисараї, але через окупацію Криму творці змушені були шукати інші локації аби показати всю красу півострову. Тому більша частина зйомок відбувалася у Грузії, неподалік від Тбілісі. Решту епізодів кінострічки відзнято в Україні та Ізраїлі.

За словами режисера у «Чужій молитві» знімались актори із 7 країн: Австрії, Німеччини, Естонії, Ізраїлю, України, Грузії та з Криму. Всі вони розмовляли своїми мовами на знімальному майданчику, але це не завадило створити фільм. Діти, які грали у стрічці, продемонстрували як навіть не знаючи мови одине одного можна порозумітися і дружити.

«Фільм про те, як важливо відчувати чужий біль, любити та кохати. Про те, що не існує чужих дітей. У цьому контексті, молитва, яка йде до Всевишнього задля порятунку дітей, промовлена будь-якою мовою, обов’язково дійде до Нього і врятує дітей. Тому чужої молитви не існує», – зауважив Ахтем Саїтаблаєв.

На зустрічі були присутні: Ельфар Кудусов, громадський діяч кримськотатарського народу, Ільмі Ульмеров, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, Давид Летічевський, представник черкаської єврейської спільноти, Василь Шкуда, кіборг, захисник Донецького аеропорту.

Ільмі Ульмеров наголосив на тому, що більшість кримських татар і українців, які живуть в анексованому Криму перебувають у зоні ризику, постійних утиснень і репресій. Багато представників національності зникли, деяких знайшли мертвими, 16 осіб досі не знайдені. Тому важливо підіймати кримськотатарське питання, адже боротьба за територіальну єдність продовжується.

«У фільмі акцентовано увагу на євреях, адже вони найбільше піддавалися знищенню нацистами, водночас розповідається про простих людях, кримських татар, які рятували дітей. У цій стрічці описується історія однієї жінки-рятівниці, але насправді їх було багато», – зазначає Давид Летічевський і додає, що в Черкасах жила праведниця народів світу – Олександра Шулежко – вихователька, яка в роки німецької окупації врятувала від смерті і голоду близька ста дітей, серед яких 25 були євреями.

Після перегляду фільму своїми враженнями поділилася Руслана Костенко, студентка ЧНУ ім. Б. Хмельницького: «Фільм мені дуже сподобався, дивилась затамувавши подих. Раніше я цікавилась культурою та історією кримськотатарського народу. Тому в мене був особистий інтерес до «Чужої молитви». Кінострічку не можливо дивитись без сліз. І це ознака того, що режисер зміг своєю роботою проникнути в душу кожного».

Андрій Касян, викладач історії ЧНУ ім. Б. Хмельницького додав: «Цей фільм об’єднує націю, показує, що важливо залишатися Людиною в будь-якій ситуації. Також, це чудово, що поступово для широкого глядача відкривають маловідомі сторінки історії України».

Бюджет фільму склав 31 млн грн, 10 з яких надало Державне агентство України з питань кіно, частково допомогли грузинські партнери, решту витрат творці взяли на себе.

Прем’єра кінострічки відбулася в Україні минулого року.

У серпні 2017 року ця стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію «Оскар» Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою». Цьогоріч «Чужу молитву» планують показати у Німеччині, Канаді та країнах Прибалтики.

Нині режисер працює над фільмом «Захар Беркут». У подальших планах – відзняти «Конотопську битву».