Комбайни вийшли в поле: на Канівщині стартували жнива
На Канівщині розпочали жнива озимої пшениці. У Центральному Хабі МХП обмолочують поле виробничого підрозділу Степанці, площею 87 гектарів, де врожайність тримається на рівні 6,5–6,6 тонни з гектара. Редакція «Нової Доби» побувала там і поговорила з агрономами та керівником виробництва про те, як триває збирання під повітряними тривогами і в умовах нестачі людей.
Врожай в умовах війни
Сезон керівник з виробництва Василь Тєлєгін називає врожайним, хоча весна видалась холоднішою за звичну. Граду на полях не було, дощі йшли, хоч аграрії й хотіли б більше опадів.
– До старту ми підготували парк техніки та виробничі потужності, забезпечили готовність усіх процесів. Водночас найбільша наша сила – це команда, яка щодня працює в полі та на підприємствах. Серед них як наші досвідчені механізатори, так і молодь, яка приходять через дуальну форму освіти, а потім залишаються працювати як молоді спеціалісти. Четверо таких вже працюють у господарстві, ще п’ятеро випускників профтехучилищ прийдуть механізаторами, – говорить Василь Тєлєгін.
Основним викликом сезону стала не погода, а війна. Під час тривог починають працювати РЕБи, через що вся навігація не працює та доводиться зупиняти роботу.
Кліматичні зміни змушують змінювати й агротехнології. За словами Тєлєгіна, підприємство поступово відмовляється від звичайної глибокої оранки (механічний обробіток ґрунту плугом). Землю обробляють так, щоб зберегти вологу в грунті. Залишки рослин після жнив не заорюють, а просто лишають на полі. Вони створюють природний захисний шар, який не дає випаруватися волозі з грунту.
– Кліматичні зміни впливають на нашу технологію вже не перший рік, і ми до цього призвичаюємося, – каже Тєлєгін.
Також паливо та запчастини, за словами керівника, істотно подорожчали, тоді як ціна на зерно за такими темпами не встигає.
Вологість перед обмолотом
Техніка заходить у загін, коли спаде роса. Перед тим, як запустити комбайн у поле, агроном Євгеній Литвин перевіряє вологість зерна ручним вологоміром. Вранці прилад показав 14,8 відсотка при базовій межі 14. Це перший бункер зерна.
– Сонце піднімається і вологість вдень падає, а вночі знову зростає, – пояснює Литвин.
Для зберігання зерна оптимальна вологість має бути близько 14 відсотків. Якщо трохи більша – відвезуть досушити. Підприємство має власні склади для зберігання зерна, якщо елеватори тимчасово не встигатимуть приймати врожай.
У господарстві висівають сорти пшениці зарубіжної селекції. І за сприятливих умов вони дають до 9–10 тонн із гектара. Цього року, за словами агронома, результат буде дещо скромнішим. Також Литвин розповів, що взимку окремі поля підмокли локально, тому навесні їх додатково підживили. Щоб не залежати від одного строку дозрівання, на підприємстві сіють ранні, середні й пізні сорти.
Під час жнив уся техніка як власна, так і залучена працює із сучасними цифровими системами, які допомагають контролювати врожайність та аналізувати результати збирання. Завдяки GPS-моніторингу фахівці в режимі реального часу відстежують роботу техніки на виробничому підрозділі, контролюють логістику й оперативно реагують на зміни. Щоб не втрачати дорогоцінний час у полі, зерно з комбайнів перевантажують безпосередньо під час руху за допомогою спеціальних бункерів із ваговими системами.
Дані замість здогадок
Агрономка з точного землеробства Мирослава Перетятко відповідає за збір і аналіз даних, які потім впливають на результат в полі.
– Точне землеробство – це дані, які допомагають ефективніше працювати на полі, економити кошти й мінімізувати вплив на навколишнє середовище, – пояснює Перетятко.
Комбайни під час обмолоту картографують врожайність у реальному часі, прив’язуючи ці дані до точних координат. Це створює «карту врожайності» – головний інструмент точного землеробства. За допомогою технологій точного землеробства фіксують кожну технологічну операцію: від внесення добрив і засобів захисту до обробітку ґрунту. Це дає змогу пізніше зрозуміти, які фактори вплинули на врожайність, і ухвалювати точніші рішення на наступний сезон.
На підприємство Перетятко прийшла в 2024 році, на початку посівної. Спочатку пів року працювала молодшою агрономкою. Далі навчалася у власній Агрошколі МХП за програмою Agro Start. Потім рік пропрацювала польовою агрономкою, відповідальною за виконання технологічних операцій. Із серпня минулого року відповідає за точне землеробство.
Найважче для Перетятко в перші дні роботи було надолужити знання з роботи на сучасній техніці. В університеті вона навчалася на захисті рослин, де про техніку розповідали менше, ніж майбутнім агрономам. Користуватися диджитальними технологіями вона вчилася вже на виробництві, навчаючись в Агрошколі.
«Посада старшого брата» та «чоловіча» професія
На підприємстві жінки становлять 20 відсотків колективу, і лише 2,5 відсотка з них працюють на посадах, які вважають «чоловічими». Керівник з виробництва розповів, що зараз жінки працюють агрономками, завідувачками складів, бухгалтерками, а механізаторок поки немає.
Років 10–15 тому жінка-агрономка на підприємстві була рідкістю, згадує Тєлєгін. Зараз, за його словами, це вже звична практика. Для ефективної адаптації всіх нових працівників на підприємстві діє програма наставництва. Одним із таких наставників став агроном з дванадцятирічним стажем Едуард Свідунович, який допомагає молодій агрономці Катерині Тіщенко, про яку ми розповідали у матеріалі про посівну. Він нагадує, що історично збирання врожаю взагалі вважалося жіночою роботою.
– Немає різниці, чи жінка-агроном, чи чоловік-агроном, головне правильно організувати роботу й розуміти процес. Жінкам може даватися ця справа навіть краще, бо вони творчі, – каже Свідунович.
Наставництво для агронома – це передача власного досвіду молодшим колегам, щось на кшталт ролі старшого брата в родині, який пильнує, аби менші нічого не наробили. Найважче новачкам, за словами Свідуновича, звикнути не до технологій чи техніки, які освоюють швидко, а до самого масштабу земельного банку й виробничих процесів на місці.
Сама Тіщенко каже, що робота не важка через те, що її вважають чоловічою.
– Колектив у нас більше чоловічий, ніж жіночий. Проте на мою адаптацію та розвиток в агробізнесі МХП це аж ніяк не вплинуло, – говорить Тіщенко.
На полі Катерина відповідає за логістику збирання. Уранці організовує виїзд комбайнерів і механізаторів. Коли комбайни переходять із поля на поле, займається його регулюванням, щоб зерно лишалося чистим і не битим, придатним для зберігання.
