Переповнені вольєри, випуск тварин на вулицю та коти у підвалах: у Черкасах обговорили розвиток Центру допомоги тваринам

Відкрита зустріч щодо розвитку Центру допомоги тваринам відбулася 3 вересня Черкаській міської ради. Учасниками стали представники Черкаської служби чистоти, департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології, волонтери громадських організацій «Друг» і «Зоокультурні», голови ОСББ та мешканці міста. Присутні обговорили проблему безхатніх тварин у місті, роботу Центру допомоги тваринам та місце волонтерів у системі захисту та відлову тварин. Метою зустрічі стало напрацювання нової стратегії розвитку центру разом із волонтерами та громадськістю.

Дві тисячі тварин за п’ять років і земля під нові вольєри

Анатолій Бондаренко, міський голова Черкас, розпочав зустріч із заявою, що міськрада готова до співпраці з волонтерами та громадськістю для покращення роботи Центру допомоги тваринам. Також він розповів, що центр забезпечений кормами на сто відсотків і додаткова допомога наразі не потрібна. Він навів статистику з 2021 по 2025 рік: через центр пройшли 2187 безхатніх тварин, 712 зі них повернули на місце перебування, а 1174 прилаштували в нові родини.

– Це колосальна праця працівників притулку і зооволонтерів, яким ми дякуємо, бо це небайдужа спільнота, яка активно допомагає владі, – сказав міський голова.

За його словами, найближчим часом центр планують розширити за рахунок сусідньої земельної ділянки комунальної власності й збудувати додаткові вольєри.

Позиція товариства «Друг» і зміна політики притулку

Наталія Нефедова, керівниця товариства захисту тварин «Друг», нагадала, що організація ініціювала створення притулку ще 2007 року й майже двадцять років лишалася головним партнером комунальників у роботі з безхатніми тваринами. Наприкінці 2025 року, за її словами, керівництво притулку змінилося, і товариство поступово відсторонили від щоденної роботи.

– За кілька місяців нас повністю відсторонили, заборонили доступ до притулку, до його проблем і життя. Нам повернули обладнання й майно, наскільки це було можливо, – розповіла Наталія Нефедова.

Волонтерам удалося зберегти лише право вигулювати тварин у вихідні. На початку 2026 року, каже вона, товариство отримало неофіційну інформацію про намір скоротити кількість тварин у притулку приблизно на 150 голів.

Офіційного підтвердження тоді не було, публікації в соцмережах резонансу не мали.

Ситуація змінилася, коли мешканці зафіксували випуск тварин, евакуйованих свого часу з Херсону. Собаки не знали міста й не мали звичного ареалу перебування, проте потрапили на вулицю. Люди сфотографували автомобіль, зареєстрований на Черкаську службу чистоти, але керівництво притулку факт заперечувало.

– Кількість звернень щодо появи на вулицях невідомих собак, які групувалися в зграї, стала збільшуватися, – додала керівниця товариства «Друг».

Пізніше з’явилися перші випадки укусів, і одна з причетних до такого інциденту тварин виявилася випущеною з притулку без кастрації й повторного огляду. Головна вимога товариства зараз, підписати меморандум про співпрацю між містом, комунальниками й волонтерськими організаціями.

Раніше ми писали, що конфлікт між товариством «Друг» і Черкаською службою чистоти загострився на початку 2026 року, коли притулок змінив політику роботи з волонтерами й почав повертати на вулицю тварин, які роками жили за вольєрами.

Проблема котів у підвалах

Лілія Сидорчук, голова правління ОСББ № 5, розповіла про проблему котів у підвалах багатоповерхівок. Мешканці не можуть герметично закрити підвал, бо тварини там зимують, але після утеплення теплотрас коти руйнують ізоляцію.

– Ми зробили ізоляцію теплопроводів, а котики розтягнули всю ізоляцію і зробили там туалет, – розповіла Лідія Сидорчук.

Вона запропонувала запровадити послугу виїзного відлову котів, а також облаштовувати спеціальні будиночки біля труб опалення, куди тварина могла б заходити ззовні, але не потрапляла б усередину підвалу. За її словами, мешканці готові оплачувати виготовлення таких конструкцій самостійно.

Окремо вона порушила питання цілодобової ветеринарної допомоги, якої в місті немає, і пільгової стерилізації котів для пенсіонерів, яким часто бракує коштів і фізичної можливості довезти тварину до клініки.

Сергій Отрешко відповів, що облаштування підвалів залишається правом мешканців, і втручатися туди департамент юридично не може.

– На жаль, у нас не тільки людей немає, а й закон не дозволяє це робити, – сказав директор департаменту.

Він додав, що питання компенсації за будиночки і безкоштовної стерилізації розглянуть окремим розділом програми.

Собаки біля військової частини

Жанна Захаркевич, мешканка будинку на перехресті вулиць Михайла Грушевського і Добровольчих батальйонів, розповіла про більш ніж двадцять собак вагою від 10 до 20 кілограмів, які живуть біля військової частини поруч. Тварин годують військові, але собаки виходять у двори і потрапляють під колеса.

За її словами, на скарги служба відповідає, що тварини не з цього району, і перекидає відповідальність між структурами. Деякі сусіди прямо кажуть, як бачать вихід із ситуації.

– Одним із варіантів є отруїти або вивезти, але він нас не влаштовує, звісно, – каже Жанна Захаркевич.

Вона попросила розглянути правовий статус занедбаної ділянки біля залізничної колії поруч із будинком і дозволити огородити територію під будки, оскільки військова частина вже годує тварин самостійно.

Сергій Отрешко визнав проблему, але засумнівався, що облаштування притулку саме там її вирішить.

– Якщо ми загородимо територію і заженемо туди собак, на їхнє місце прийдуть двадцять нових, – сказав він.

Директор департаменту планує запропонувати військовій частині самій облаштувати вольєри для тварин, яких вона підгодовує, і пообіцяв допомогти будматеріалами за потреби.

Реєстр – як одне із рішень безвідповідальності

Одна із мешканок міста, запропонувала реєструвати кожну тварину і її власника, щоб уникнути ситуацій, коли собаку чи кота беруть на емоціях, а потім викидають, коли тварина виростає.

– Моя пропозиція наступна: усіх собак, які є, реєструвати, щоб знати, що за цією собакою є людина, яка бере на себе зобов’язання. Не подобається тобі тварина, здаєш її в притулок, будь ласка, але фінансуй утримання, – сказала вона.

Вона провела паралель із реєстрацією новонароджених дітей за місцем проживання і закликала шукати причину появи безхатніх тварин, а не лише боротися з наслідками.

Валерія Литвиненко, провідна ветеринарна лікарка Черкаської служби чистоти погодилася з ідеєю, але зазначила, що обов’язкового реєстру для домашніх тварин в Україні немає. Реєстр існує лише для тих тварин, яких прилаштовують із притулку, бо на них укладають договір із новим власником.

Чому притулок випускає багаторічних мешканців

Олена Молчанова, волонтерка ГО «Зоокультурні», звернула увагу на випуск тварин, який зафіксували небайдужі містяни: із квітня по серпень із притулку випустили 24 собаки, які перебували там понад рік.

За її словами, програма чітко визначає терміни утримання: три години на доставку тварини, десять днів карантину, від дванадцяти до чотирнадцяти днів післяопераційного догляду, після чого тварину мають повернути в середовище. Ті, хто не проходить цей цикл, підпадають під другу категорію і залишаються в притулку до прилаштування або природної смерті.

– Як собака, яка перебувала в притулку понад рік, може підпадати під програму відлову, стерилізації й повернення? Це негуманно й кваліфікується як жорстоке поводження з тваринами, так само як якщо власник просто викидає тварину на вулицю, – сказала Олена Молчанова.

Валерія Литвиненко відповіла, що кожну тварину перед випуском оглядала комісія, а випускали лише соціалізованих собак, для яких намагалися знайти опікунів на місці.

– Сьогодні немає жодного вільного вольєра, і навіть за нової заявки туди нікого не поселять. Залишаються тільки ті тварини, які будуть у притулку довго, – пояснила ветеринарка центру.

Вона визнала, що агресивні собаки становлять окрему проблему, бо продовжують травмувати працівників і не зменшуються в кількості, а нових тварин привозять не лише з окупованих територій, а й із сіл, де немає власних програм стерилізації.

Пес Покришка без кастрації: комунальники визнали збій у роботі комісії

Валентина Калініна, волонтерка ГО «Друг», запитала, чи справді комісія оглядає кожну тварину перед випуском і чи траплялися випадки, коли собак-самців повертали на вулицю не стерилізованими.

Валерія Литвиненко спочатку відповіла, що таких випадків не було, проте Валентина навела приклад, коли собаку на прізвисько Покришка випустили без кастрації. На що ветеринарка ЧСЧ відповіла, що такий випадок був, стався він через неповний склад комісії, але згодом тварину повернули назад.

За її словами, зараз комісія працює постійно, до неї входять тринадцять працівників притулку і представники адміністрації, а перед випуском шукають господарів або опікунів для тварини на місці.

Валентина Калініна також поставила питання, чому до складу комісії досі не входять зооволонтери, адже вони часто знають про конкретне місце випуску більше, ніж штатні працівники.

– Ми чекаємо від вас пропозицій щодо кандидатур для включення в комісію, я не бачу в цьому проблеми, – відповіла Валерія Литвиненко.

Євген Роговик, працівник ЧСЧ, запросив охочих відвідати притулок у визначений час і на власні очі побачити умови утримання собак.

Реєстр, який досі не запрацював

Марія Лазько, голова ГО «Зоокультурні», назвала відкритий діалог між владою і громадськістю необхідним і запропонувала проводити такі зустрічі регулярно, особливо перед ухваленням рішень щодо тварин.

Вона нагадала, що стаття 17 закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» забороняє евтаназію як метод скорочення чисельності безхатніх тварин, і закликала присутніх орієнтуватися на законодавство, а не лише на власні враження.

За словами Марії Лазько, організація регулярно бере участь у вигулах тварин центру у вихідні й хоче співпрацювати з комунальниками у справі прилаштування собак, зокрема вивозити тварин на заходи для дітей і дорослих, щоб підвищити шанси знайти їм родину.

Окремо вона звернула увагу на відсутність публічного реєстру тварин центру, який мав з’явитися ще за програмою.

– Щоб дізнатися історію тварини, її вагу чи стан, ми маємо надсилати офіційний запит до Черкаської служби чистоти і чекати відповіді до тридцяти днів, за які вже все змінюється, – сказала Марія Лазько.

Вона запропонувала створити постійний майданчик для комунікації між службою й волонтерами замість листування, яке не встигає за подіями.

Плани щодо оновлення програми

Наприкінці зустрічі Сергій Отрешко пояснив, чому чинну програму ухвалили саме в такому вигляді. За його словами, без затвердженого документа департамент не міг закласти фінансування центру на 2027 рік у бюджетний процес.

– Це не тому, що ми хотіли прийняти щось недосконале. Ця програма ухвалена насамперед для того, щоб у січні мати можливість фінансувати притулок із бюджету, – сказав директор департаменту.

Він пообіцяв опублікувати оновлений план окремо від сайту міської ради, встановити термін для зауважень і винести найгостріші питання на розгляд депутатських комісій та сесії міської ради.