У Черкасах відбувся восьмий УкрУрбанФорум «Після природи»

Що відбувається з природою, коли змінюється саме місто? Як війна, кліматичні зміни та втрата біорізноманіття впливають на простір, у якому ми живемо, і яким він має бути? Ці питання стали центральними на Українському урбаністичному форумі 2026 «Після природи», що 11–12 вересня пройшов у Черкасах.

УкрУрбанФорум щороку проходить в різних українських містах та збирає людей, які працюють із міським простором, довкіллям і розвитком громад. У 2026 році майданчиком для розмови стали Черкаси. Форум організовує Cedos за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні та за сприяння Черкаської ОВА. Локальним партнером події стала ГО «Черкаський інститут міста».

Кожен форум має окрему тему, присвячену різним аспектам життя міста та взаємодії людини з простором. Цьогоріч організатори говорять про те, як створене людиною середовище взаємодіє з живим світом і як природа впливає на нас.

– Цей форум – про природу і про те, як те, що людина будує та створює навколо неї, взаємодіє із живим світом. Про те, як цей світ, своєю чергою, впливає на нас, – пояснює Марина Бакаєнко, координаторка Українського урбаністичного форуму.

Цьогорічний форум також відрізняється форматом формування програми: організатори оголосили open call і запропонували охочим подавати власні ідеї для подій та активностей. За словами Марини Бакаєнко, програму формували «знизу вгору» — на основі пропозицій учасників. Заявок надійшло більше, ніж вдалося включити в програму.

– Ми запросили людей накидати нам ідеї, податися і стати учасниками програми. Це важлива відмінність, яку варто згадати, бо ми фактично сформували програму на основі того, що нам запропонували люди, – зазначає Марина.

Окремо на участь у самому форумі зареєструвалися понад 400 людей. Ще близько 70 — долучилися як спікери, модератори та організатори.

Анастасія Боброва, директорка українського аналітичного центру Cedos, кураторка Українського урбаністичного форуму, розповідає, що тема цьогорічного форуму виникла під впливом роботи швейцарської мисткині Клаудії Комте «Після природи», присвяченої океану, коралам та збереженню екосистем. Анастасію особливо зачепило питання, яке мисткиня порушувала у своїй роботі: чому люди захоплюються дивами, створеними штучним інтелектом, але водночас можуть не помічати того, що вже існує у світі навколо.

«Після природи» – це також спосіб поговорити про зв’язок людини з довкіллям та про відстороненість від природи, яку людина дедалі частіше відчуває.

– На цьогорічному форумі ми будемо багато говорити якраз про зв’язок людини і природи, про те, як жити, продовжувати життя в умовах такого скорочення біорізноманіття, коли природні екосистеми та ландшафти руйнуються внаслідок війни, забудови чи споживацького ставлення до природи, – ділиться Анастасія Боброва.

На її думку, проблема ще й у тому, як саме люди звикли бачити довкілля:

– Іноді мені здається, що люди сприймають природу і довкілля як тло, на якому проходить людське життя. І як таке тло, яке потрібно обов’язково змінити, переробити, якось його облагородити, вчинити якийсь благоустрій.

Натомість на форумі пропонують подивитися на природу інакше: як на силу, що значно більша за людину і не обов’язково потребує її втручання чи перетворення.

Та сьогодні говорити про взаємодію міст і природи в Україні неможливо без розмови про війну. За словами Олександра Турченяка, заступника голови Черкаської ОВА, російська агресія має значний вплив на довкілля: від знищення лісів і пошкодження земель до втрат для тваринного та рослинного світу:

– Антропогенний вплив дійсно завжди мав негативну роль для природи, біорізноманіття нашої країни та області безпосередньо. Але з 2014 року ми бачимо надзвичайно негативний вплив на навколишнє середовище внаслідок військової агресії. А з 2022 року це взагалі стало жахом для нас.

Внаслідок ракетних ударів пошкоджуються та знищуються земельні ділянки, ліси, рослинний і тваринний світ. Частина таких територій може зазнати незворотних наслідків та втрати родючості.

Водночас розмова про майбутнє міст під час війни має ще один вимір — навіщо і яким ми його будуємо. Іван Подолян, засновник ГО «Черкаський інститут міста», звернув увагу на суперечність, у якій сьогодні опинилося українське суспільство: поки одні люди воюють, щоб країна мала майбутнє, інші вже зараз мають думати, яким це майбутнє буде.

– Нам обов’язково потрібно вибудовувати майбутнє, говорити про нього в той час, коли частина наших людей бореться за те, щоб це майбутнє було в принципі можливим, – зазначив Іван.

Саме про майбутнє міста та його розвиток говорили й учасники форуму. Для Валентини Коломієць, яка займається питаннями життєдіяльності міста у громадській організації «Максим 19-76», форум став можливістю детальніше познайомитися з темами, які вже стосуються її роботи.

– Хотілося послухати більш детально про теми, які заявлені в програмі і які мене цікавлять, якими ми займалися. Тобто, як вони сьогодні розвиваються, незважаючи на воєнний стан, і які очікування на майбутнє, – розповіла вона.

Олександр, цікавиться урбаністикою ще з 2019 року, а Український урбаністичний форум став однією з небагатьох подій в Україні, присвячений цій темі. За його словами, до Черкас приїхав саме заради форуму.

– Мені цікаво почути, що нового з’явилося за цей рік, і почути новинки з минулого форуму. Загалом, очікую побачити всіх своїх знайомих, з усіма привітатися, поспілкуватися і просто провести гарно час, – говорить Олександр.

Міста змінюються разом із людьми, які в них живуть. Змінюється і довкілля навколо них. Тож майбутня відбудова – це не лише про нові будинки, дороги чи громадські простори, але й про можливість зберегти те природне середовище, яке вже є частиною міста.