Працівникам Черкаського онкоцентру розповіли, як діяти під час обстрілу

Представники Черкаського центру національного спротиву провели ознайомчу лекцію про дії під час ракетного обстрілу, а також ядерної й хімічної загрози в Черкаському клінічному онкологічному центрі.

Заняття зібрало працівників закладу. За словами комунікаційниці Черкаського центру національного спротиву, подібні лекції проводять часто, іноді по кілька разів на тиждень, у школах і лікарнях, а останнім часом почали запрошувати ще й на АЗС. Для студентів курс тепер обов’язковий, тоді як у медичних та комерційних закладах його проводять на запрошення.

Чому підвал надійніший за квартиру?

Про поведінку під час обстрілу розповів Ілля на позивний Студент. Найбезпечнішим сховком він вважає підвал багатоповерхівки. Навіть повне руйнування будівлі рідко перекриває підвал настільки, щоб людину неможливо було врятувати, тоді як падіння з верхніх поверхів під уламками перекриттів залишає значно менше шансів вижити.

– Завалити підвал доволі важко. Навіть якщо це станеться, вас відкопають, і ви будете цілі. А от впасти з дев’ятого поверху разом із плитами перекриття – це вже інша історія, – пояснив Ілля.

Другим орієнтиром інструктор назвав правило двох стін. Перша гасить основний удар вибухової хвилі, друга затримує уламки й не дає обвалитися стелі, якщо перша не витримає. Проте вікна лишаються одним із найнебезпечніших місць у квартирі під час обстрілу. Ударна хвиля здатна вибити й розкидати скло навіть тоді, коли вибух стався за сотні метрів від будинку. У приміщенні безпечніше перебувати подалі від вікон, найкраще в коридорі.

Також Ілля звернув увагу на поширену помилку, а саме те, що люди часто виходять з укриття одразу після першого вибуху, вважаючи атаку завершеною, хоча по одній і тій самій точці нерідко прилітає кілька разів поспіль.

Якщо укриття поруч немає, а обстріл застав людину на вулиці, варто лягти на землю, щільно притиснути стопи й п’яти одна до одної та прикрити шию й пахви ліктями. Ударна хвиля може травматично відірвати ступні навіть без осколкових поранень, а артерії на шиї та в пахвах лишаються одними з найвразливіших ділянок тіла.

Що покласти до тривожного рюкзака?

Другу частину заняття Ілля присвятив тривожній валізі. У ній мають бути:

1. Документи й готівка
2. Аптечка
3. Засоби гігієни
4. Вода, не менше двох літрів на добу
5. Теплий одяг.

Інструктор також радить класти калорійні перекуси на кшталт батончиків чи родзинок, ліхтарик, павербанк із кабелем і радіоприймач, який ловить сигнал навіть тоді, коли мобільний зв’язок і Wi-Fi не працюють.

Як пережити хімічний та ядерний удари?

Про ядерну та хімічну загрозу розповів інший інструктор центру, В’ячеслав на позивний Язва. Він пояснив, які бувають типи ядерних вибухів і чим кожен із них небезпечний, а серед вражаючих факторів назвав ударну хвилю, світлове випромінювання і радіацію.

На запитання, куди евакуюватися, якщо ядерний вибух стався поруч, В’ячеслав зауважив, що рухатися варто впоперек напрямку вітру, а не проти нього, бо наздогнати радіоактивну хмару людина фізично не встигне.

Також В’ячеслав розповів про основні класи отруйних речовин і навів приклади їхнього застосування у світі, зокрема сучасне використання армією Росії проти українських військових. Наостанок інструктори показали засоби індивідуального хімічного захисту й пояснили, як ними користуватися.