Понад 15 місяців був зниклим безвісти: на Монастирищині попрощалися із захисником

Монастирищинська громада попрощалася із захисником Олександром Заповітряним.

Народився Олександр 3 травня 1996 року в селі Нове Місто в родині Миколи та Олени Заповітряних. Зростав разом із молодшим братом Миколою. Навчався у Монастирищенській школі №1 (нині – ліцей «Ерудит»). Після закінчення школи вступив до ПТУ №25 (нині – ДНЗ «Монастирищенський професійний ліцей»), де здобув професію кухаря.

Особливе місце у його житті посідала військова справа. Олександр цікавився військовою історією та технікою, багато читав, а особливо цінував спілкування з друзями, які вже пройшли через війну. Серед його близьких були Воїни, які безпосередньо брали участь у бойових діях, знали ціну фронтової дружби, небезпеку й відповідальність війни. Їхні розповіді, пережитий досвід і приклади мужності дедалі більше формували його власне ставлення до військової справи.

Згодом, у 2018 році, захисник, підписавши свій перший контракт із Збройними силами України, і сам одягнув військову форму та став на захист Батьківщини. Так розпочався бойовий шлях Героя, який триватиме понад 7 років – до останнього дня життя воїна.

Я йдеться у повідомленні Монастирищенської міської ради, рідні та друзі згадують Олександра як доброзичливого й щирого чоловіка. Він легко знаходив спільну мову з людьми, умів підтримати в складну хвилину, цінував дружбу й завжди залишався відкритим і простим у спілкуванні. За зовнішньою життєрадісністю ховалася сильна й відповідальна людина, яка не боялася труднощів і вміла тримати слово.

Його поважали і командири, і ті, хто щодня стояв поруч із ним. Олександра цінували не лише як воїна, а й як людину, на яку можна було покластися у найважчі хвилини. Для побратимів він був своїм – тим, із ким можна було розділити небезпеку, втому, тривогу і короткі миті радості далеко від дому.

За мужність і відданість Батьківщині Олександр був неодноразово нагороджений, зокрема, відзнаками Президента України «За оборону України», Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест», Міністерства оборони України «Хрест Пошани», 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців бригадним хрестом «Україна або смерть», Всеукраїнського об’єднання «Країна» «За мужність і відвагу». а також за звільнення Київщини, Чорнобиля.

Брав участь у масштабних міжнародних військових навчаннях «Rapid Trident – 2018» («Стрімкий тризуб – 2018»), що відбувалися у вересні 2018 року у Старичах, на Львівщині, учасниками яких були понад дві тисячі військовослужбовців із 14 країн світу.

За понад сім виснажливих років війни головний сержант-командир міномета 2-го взводу мотопіхотного батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Олександр Заповітряний ще неодноразово вражав оточуючих своєю майстерністю.

1 червня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Горіхове Покровського району Донецької області в результаті вогневого ураження противником двома ударними БпЛА типу «FPV» автомобілів забезпечення, в одному із яких перебував захисник, зв’язок із Олександром зник. Згодом рідних повідомили, що молодшого сержанта Олександра Заповітряного офіційно визнано зниклим безвісти.

Після понад 15 місяців невідомості, 18 вересня 2026 року, рідні дізналися, що захисник загинув, виконуючи бойове завдання.

Сьогодні, 28 вересня, Олександр Заповітряний повернувся до рідного дому «на щиті».

Поховали Героя з усіма почестями на новоміському кладовищі.

Читайте «Нову Добу» та слідкуйте за нами:
Інстаграм 
Телеграм  
Фейсбук 

Ще більше новин – на сайті https://novadoba.com.ua/