У Монастирищенській громаді провели в останню путь гранатометника

Монастирищенська громада простилася з Героєм Олександром Білоножком.

Олександр Білоножко народився 5 травня 1979 року в селі Флора Красноокнянського (нині – Подільського) району Одеської області, у родині Валерія та Марії Білоножків. Зростав кмітливим, веселим, щирим хлопчиком. Поруч був брат Романом, а над головою – мирне небо, яке тоді здавалося назавжди даним. У 1986 році він пішов до першого класу. Навчався легко, із завзяттям, умів досягати свого. Після закінчення 9-го класу продовжив навчання у Красноокнянській середній школі. А у 1996 році успішно склав вступні іспити та став студентом Академії народного господарства міста Тернополя, обравши факультет «Облік та аудит у будівництві». Далі, у 2000–2001 роках, навчався в магістратурі за спеціальністю «Облік та аудит у промисловості».

У 2001–2002 роках проходив військову службу у лавах Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (нині – Національна гвардія України). Після звільнення з військової служби працював у ТОВ «Промислова спілка України» в Києві на посаді менеджера.

Та найбільшим його життєвим здобутком була родина. Разом із дружиною Наталією ростили й виховували двох дітей – Дмитра та Єву. Але війна безжально перекреслює навіть найсвітліші мрії.

9 лютого 2026 року Олександр Білоножко приєднався до лав Збройних сил України за мобілізацією. Після проходження військового навчання був направлений на посаду гранатометника у 3-тє механізоване відділення 2-й механізований батальйон 43-ї окремої механізованої бригади (військова частина А4698). Військовий шлях Олександра був коротким.

13 червня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Куп’янськ-Вузловий Куп’янського району Харківської області захисник зник безвісти.

Сьогодні, 29 вересня, Олександр повернувся додому «на щиті»…

Читайте «Нову Добу» та слідкуйте за нами:
Інстаграм 
Телеграм  
Фейсбук 

Ще більше новин – на сайті https://novadoba.com.ua/