4 мільйони користувачів WebMoney так чи інакше у п\’ятницю, 25 травня, пережили стрес. Значний і серйозний стрес. Власне, і я теж, хоча сума у мене заблокувалась там порівняно невелика, але досить критична для мене на той момент.
І ось я, власне, спостерігала за собою, як же я цей стрес переживаю. І, можливо, мій досвід буде корисним для когось як певний путівник по проживанню власних емоцій під час чергових і несподіваних змін державної політики, які змушують українських громадян проходити черговий квест на виживання.
1. Заперечення. Я спершу не сприйняла аж надто серйозно новину – тобто, не кинулась одразу щось робити, окрім того, сам сервіс все ще працював. Ну от дійсно, як може щось ще день тому працювати, а потім раптом щезнути? Я і досі не до кінця вірю в це. Бо, настільки серйозні зміни вводяться тільки через підготовчий і перехідний етапи. Хоча, приклади таких різких і невідворотних змін можна знайти і в політиці інших країн.
2. Гнів. Ось через етап гніву я якось проскочила, а потім довелось до нього повертатися. Ну так, написала пару обурливих постів у Facebook. Можливо, гнів частково був реалізований у процесі пошуку рішення.
3. Торг. Я кинулася читати повідомлення інших користувачів, шукати спосіб вивести кошти. Вперто знову і знову намагаючись вивести кошти на прив\’язану карту, вмикаючи vpn-додатки, намагаючись обміняти WMU на WMZ або WME. Зрозуміла, що курс невигідний, а обмінкою я не зможу скористатися, тому що сума у результаті всіх комісій виходить дуже мізерна. Почала читати усі можливі рекомендації, пробувала попросити відкрити WebMoney гаманець в іншій країні. Виявилось, що гаманці із WMU і там заблоковані. Наразі їх просто неможливо відкрити.
4. Депресія. Зрештою, почала читати усі дописи і коментарі, пов\’язані із webmoney. Потім кинула. Спробувала заснути, але марно. Тоді згадала, що давно хотіла подивитися «Алісу у задзеркаллі» і о третій ночі таки собі її включила. Так, у абсолютно незрозумілих ситуаціях я люблю дивитися фільми Тіма Бертона (нехай він там тільки продюсер) – ось це божевілля на екрані декомпенсує сюрреалізм ситуації.
5. Прийняття. Вже ранком, прочитавши ще одне офіційне повідомлення від системи платежів, зрозуміла, що так, вона таки працюватиме, але просто буде ускладнений доступ до неї і виведення коштів. Просто, як раніше, але із одним додатковим ускладненням, часовими затратами і додатковими витратами на комісію. А гроші що зависли? Ну у крайньому випадку можна спробувати перевести на інший гаманець, значно втративши на обміні через стрімку девальвацію титульного знаку WMU. Або забути про них – сума невелика, а за три роки інфляція її практично знищить.
Що у такому випадку неконструктивно: займатися самозвинуваченням, або лаяти той самий WebMoney.
У сухому залишку: в системі платежів WebMoney був знищений один титульний знак – WMU. Гаманці у WM-гривнях також неможливо відкрити у інших країнах, де функціонує система платежів. При цьому решта гаманців функціонує. І активно працюють обмінники. А, оскільки новина про блокування WebMoney на топових сайтах чомусь часто перелінкована із повідомленням про створення локальної електронної платіжної системи, то є досить недвозначний натяк, що основа будь-якої політики – економіка.
Ще одна характерна річ – повідомлення про список підприємств, що потрапили під санкції, було оприлюднене лише у четвер, а блокування системи платежів відбулося у п\’ятницю в другій половині дня. Вже до пізньої ночі піднялась паніка, але жодних офіційних повідомлень від влади так і не з\’явилось. У кращих традиціях періоду Леоніда Кучми. А, якщо про проблему не говорять, то для тих, хто не в курсі, вона просто не існує. А у суботу – фінал Ліги Чемпіонів у Києві, Реал-Ліверпуль, фото з трибун у соцмережах і – нікому вже не цікаво, що чотири чи скільки там мільйонів не можуть вивести свої гроші, або виводять із великими втратами на комісіях. Яке там вебмані, вишо? Тут ось у англійців воротар симпатичний, правда, день у бідолашного не вдався. І як так Ліверпуль програв?
Уміле переключення уваги – основа суспільних комунікацій. Але, звісно, не тоді, коли йдеться про відверте нехтування інтересами мільйонів людей. Вочевидь, що декілька сотень тисяч виборців «проголосують ногами». І не факт, що на користь іншого політика. А для когось це стане останньою краплею перед прийняттям остаточного рішення покинути країну.
