Сама. Прокидаюся, лягаю спати, дивлюся серіали, читаю книжки, інколи швендяю вечорами містом, готую вечерю, гладжу кота і дивлюся сни.
Сама. Заробляю гроші, оплачую рахунки, позичаю-віддаю, купую їжу, завантажую фільми й тиняюся вночі темною квартирою, підпираючи час від часу стіни.
Сама. Ламаю бойлер, лагоджу жалюзі, тримаю пральну машинку, коли та скаче, як дурна, вирішую, що хочу мати в домі, і навіть навчилася користуватися вантузом.
Я сама. Вперше за останні 11 років свого життя я сама. Це і не добре, і не погано. Просто так є. Сама – і це зовсім інший стан, ніж коли ти з кимось чи заміжня.
Сама. Ймовірно, це стан душі. Бо що глибше я тону у цій самотності, то більше мені здається, що саме зараз так має бути.
Я маю побороти своїх демонів. Сама.