Узимку до редакції звернулася жителька с. Орловець Городищенського району. Жінка розповіла, що вона має пай, який уже кілька років здає в оренду місцевому фермеру. Нещодавно ж з’явилися представники нового підприємця і запропонували переукласти угоду й отримати за це певні кошти. Жінка попросила розібратися і допомогти визначитися, як їй чинити. Це змусило журналістів розпочати власне розслідування. Як виявилося, ситуація, що склалася в Орловці, доволі складна і аж ніяк не поодинока. Явище це досить поширене і отримало назву аграрне рейдерство. І навіть при Черкаській обласній державній адміністрації створено обласний оперативний штаб із протидії аграрному рейдерству в Черкаській області. Він має на меті забезпечення захист прав аграріїв від спроб рейдерських захоплень землі чи урожаю, швидко та ефективно реагувати на будь-які незаконні дії щодо протиправного захоплення їхнього майна та оперативно надавати безоплатну правову допомогу. На одному з засідань обласного оперативного штабу з протидії аграрному рейдерству розглядали тему одного з найбільших агропідприємств Городищенського району ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро», спроба рейдерського захоплення якого була вчинена 10 квітня. Зокрема, його засновник Павло Голуб, поінформував про стан справ на підприємстві на цей момент. Також «Нова Доба» звернулася і до опонентів фермера.
«Усім зрозуміло, що це фальсифікація, але потрібно її довести»
– Наше підприємство створене 2013 року, – розповідає засновник ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро» Павло Голуб. – У нього входять території сіл Калинівка, Ксаверове та Орловець Городишенського району. Обробляємо близько 6 тис. га землі, яка належить понад 3 200 пайовикам. Ми пройшли дуже нелегкий, але самостійний шлях розвитку, оснастилися новою технікою, новими методами вирощування пшениці, кукурудзи, рапсу, соняшника. Це дало змогу зробити великий ривок у розвитку і потрапити у рейтинг ТОП-100 підприємств України за динамікою розвитку, який проводив журнал «Фермер». Окрім того, ми ведемо абсолютно прозору діяльність: виплачуємо податки, сплачуємо за паї, повною мірою беремо участь у соціальному розвитку сіл і району вцілому.
Почалося усе 23 грудня 2017 року, – продовжує Павло Олександрович. – В Орловці з’явилися люди, які їздили по селу і пропонували пайовикам нашого підприємства перепідписати договір. За пакет документів селянам давали 5 тисяч гривень. Зрозуміло, що 5 тисяч – це не надто велика сума, але для селян, особливо перед Новим роком, коли хочеться зробити подарунок для рідних, вона мала значення. Тому багато людей погоджувалося. Усі документи, що люди підписували, навіть копії договору, в них забирали. На руках лишалися лише гроші. І не дивно, адже це дуже цікаві документи. Там усе настільки заплутано, що підписанти, а це переважно сільські люди літнього віку, просто не могли зрозуміти, про що йдеться. У договорі вони не просто здали в оренду свої паї, а уповноважили таку собі Анастасію Масло на ведення діяльності від їхнього імені. Аж до права укладати договори, подавати заяви і навіть позови в суд.
Таку ж діяльність розгорнули і в інших селах, але там люди відмовилися ухвалювати таке рішення без мене і загальних зборів. Тому їм довелося зупинитися лише на Орловці. Особливість цього села в тому, що воно територіально розтягнуте, і інформація з одноку кінця в інший доходить значно довше, ніж в інших селах. Також в Орловці проживає 1 300 наших пайовиків. Тому тут для аферистів було широке поле для діяльності.
Це, фактично, було зроблено поза моєю спиною, бо на той час я був за кордоном. Домовлявся про залучення зовнішніх інвестицій для розвитку підприємства, оскільки попередній рік 2017 був реально важким для аграріїв. Звісно, до мене намагалися додзвонитися, але зробити це в передсвяткові дні було складно. Я теж не зміг вчасно взяти квитки, щоб одразу повернутися. Я прилетів 8 січня і відразу поїхав у Городищенську райдержадміністрацію. Відразу на 11 січня призначили збори в Орловці, на які запросили представників Держгеокадастру, районної адміністрації, райради. Ми хотіли донести людям, що вони мали справу зі звичайними шахраями. Бо як ще можна назвати аграрне підприємство, в якого статутний фонд – тисяча гривень, і яке не має жодного трактора, жодного господарчого приміщення? Потім ми провели ще одні збори, організували антирейдерський штаб у Городищенському районі, поліція відібрала 15 заяв у обманутих пайовиків, звернулися до антирейдерського комітету при облраді та до інших відповідних служб.
Очевидно, наша діяльність не відповідала тому, що очікували ці «підприємці». У 20-х числах лютого до мене зателефонував сам пан Сотников. Запропонував зустрітися. Під час зустрічі він навіть не заперечував, що він – рейдер. Називав підприємства, які вже вдалося захопити. Особливо цинічно звучали слова: «Ви вирощуєте врожай, а я буду його збирати». Коли ж зрозумів, що поступатися підприємством я не збираюся, змінив тактику. Пояснив, що вклав у цю акцію 140 тисяч доларів. Однак побачив, що натрапив на доволі сильну відсіч і готовий припинити акцію, якщо ми відшкодуємо витрати. Отримавши і в цьому випадку негативну відповідь, сказав, що буде йти до кінця.
Після цього було затишшя. Я розумів, що це не надовго і чекав активних дій під час збору врожаю. Проте настали вони раніше.
10 квітня о 7.30 мені зателефонував агроном і сказав, що наше підприємство захоплене. Близько 100 осіб приїхали на машинах із польськими номерами. Охорону, землевпорядника, агрономів, трктористів вигнали з території і заблокували роботу.
Я відразу кинувся бити в усі дзвони: зателефонував фермерам, у районну раду. Коли ж приїхав до офіса, був приємно здивований. Навколо місця події зібралося більше 250 осіб і їхня кількість постійно зростала. Поприходили фермери, пайовики, депутати райради, атовці. Всі розуміли, що якщо сьогодні захоплять наше підприємство, завтра ці ж люди прийдуть до них. Та найбільше мене вразила робота поліції. Правоохоронці спрацювали настільки швидко, професійно і, я б навіть сказав, красиво, що раніше я таке бачив лише у кіно. Через якихось півгодини 50 осіб було затримано, решта кинулася навтьоки. До слова, багато з цих молодиків у спортивній формі, якщо їм, звісно, вірити, виявилися такими ж жертвами аферистів, як і селяни. Багато з них наймалися на роботу в Києві охоронцями супермаркету і навіть не розуміли, чому вони опинилися тут. Проте не всі. Про це свідчить хоча б факт наявності зброї у декого з них.
Попри активне втручання правоохоронців нині боротьба не завершена, а просто перейшла в іншу площину – судову. Зараз триває декілька судових процесів, перший і найголовніший – визнання довіреності та протоколу зборів недійсними, а також ануляція договору купівлі-продажу. Оскільки опоненти заявили, що купили підприємство за 10 мільйонів гривень. Це при тому, що лише балансова вартість техніки, обладнання і господарських дворів становить 67 мільйонів. Самої лише солярки було понад 100 тонн, адже йшла активна підготовка до посівної. У наявних у них фальсифікованих документах все оформлено на мої старі паспортні дані, а у мене ID-картка. Також у їхніх протоколах зібрань я зазначений як Голуб Петро Олександрович.
Щодо звинувачень «Золотих Ланів», що нібито я не виплачую за паї, то зазначу, що на одному із зібрань, де були і представники РДА, із присутніх 600 людей жоден цього не підтвердив. За паї виплачуємо вчасно і в повному обсязі. Нині ставка – 10%.
– Це підприємство – наше дітище. Ми будемо його відстоювати до перемоги. Усе це – фальсифікація, вона всім помітна. Найбільше засмучує те, що все потрібно доводити, пояснювати. Люди бачать, де правда, але треба довести її процесуально. Проблемами є наклеп в інтернеті, зомбування людей. Ми переможемо. Наскільки швидко – невідомо, але будемо сподіватися на наші суди, – сказав Павло Голуб.
Офіційний коментар (частина) директора ТОВ «Золоті Лани 2017» Володимира Сотнікова:
− Я, Сотніков Володимир Анатолійович, є засновником та директором сільськогосподарських підприємств на території Черкаської, Сумської і Полтавської областей ТОВ «Золото Ланів 2015», ТОВ «Золото Ланів 2017», ТОВ «Золоті Лани 2016», ТОВ «Колядинець 2017» ті інші.
Восени 2017 року до мене звернулась ініціативна група з числа власників земельних пайовиків с. Орловець і с. Калинівка Городищенського району Черкаської області із проханням допомогти пайовикам розірвати договори оренди землі з ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро», власником якого був Голуб Павло Олександрович, та взяти їхню землю в оренду на своє підприємство.
Я погодився допомогти людям.
Після аналізу орендних відносин між пайовиками і ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро», стало зрозуміло, що даний орендар систематично порушував умови договорів оренди і вимоги чинного законодавства щодо збереження родючості ґрунтів. Це було підставою для розірвання договорів оренди в судовому порядку і більшість пайовиків в селах виявили бажання скласти договори про надання правової допомоги із адвокатом та звернутись до суду. Першу справу щодо розірвання договорів оренди з зазначених підстав на даний час розглядає Городищенський районний суд Черкаської області (справа №691/134/18). Суддя умисно затягує розгляд справи – за півроку ще не закінчено підготовче засідання.
У грудні 2017 року, мною, на території села Орловець було створено ТОВ «Золоті Лани 2017». Пайовикам, після розірвання договорів оренди із ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро», значно кращі умови оренди (11 % від нормативної грошової оцінки землі, тоді як ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро» сплачує 4,5 %).
Водночас, керівники ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро» Голуб, Артеменко (директор), Чернов та їхня охорона почали погрожувати пайовикам фізичною розправою та невиплатою оренди за паї.
У селах Калинівка та Орловець неодноразово проводились збори пайовиків, на яких громадяни висловлювали бажання розірвати договори оренди землі з ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро». На цих зборах були присутні Павло Голуб і я, депутати районної і обласної рад, громадські активісти.
Більше півтисячі людей виявили бажання розірвати договірні відносини з ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро».
«У цій ситуації спрацював людський фактор і юридична необізнаність»
Юрій Гребінник, керівник фермерського господарства «Гребінник», висловив свою думку про спробу захоплення ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро».
– Я працюю на землі, як і мої батьки. І більш нахабного вчинку ми ще не бачили. – каже чоловік. – Вони приходили до моєї тітки, то вона їм сказала: «Хлопці, ви спочатку цю землю заробіть, а потім будете на ній працювати». Ми відразу зрозуміли, що нічого доброго з того не вийде.
Валентина Коротенко, жителька села Орловець розповіла:
– Людям дали по 5 тисяч гривень перед Новорічними святами і просто поклали пачку документів. А хто їх там читав? Попідписували, гроші взяли, кому ж не треба? Ті люди, які отримали паї в колгоспі, своєю працею їх заробили, то вони не пішли на цю аферу. Гроші взяли здебільшого ті, які вже перебігали туди-сюди, – каже жінка.
За словами пані Валентини, пайовикам обіцяли, що вони і більшу орендну ставку отримають, і зерна більше: однак, де вони візьмуть те зерно, якщо окрім офісу, у них нічого немає.
Іван Наумець, сільський голова Калинівки, розповів, що після Орловця представники від «Золотих Ланів 2017» приїхали до них у село, пропонували пайовикам розірвати договори з ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро» і укласти з ними.
– Для нас було принципово, щоб відбулися громадські збори, де обидва аграрії представили б свої умови, а люди визначилися б, з ким їм вигідно продовжити співпрацю. Тим більше, що термін дії договору з «Черкаси-Дніпро Агро» спливав лише через 3–5 років. Після проведення зборів, селяни вирішили залишитися з тим агропідприємством, з яким вже співпрацюють не перший рік. Та й соціальна допомога від нього відчутна для всієї Калинівки. – веде розмову очільник. – Я працюю сільським головою вже три роки і за цей час «Черкаси-Дніпро Агро» допомагало Калинівці зробити ремонт в Будинку культури, прогортає снігу взимку, надає будівельні матеріали. «Золоті Лани» ж у цьому році нам лише раз надали трактор, щоб прогорнути сніг, більше допомоги ми від них не бачили, − зазначив Іван Миколайович, і додав, що на сьогодні із «Золотими ланами 2017» немає підписаних договорів.
Микола Панчишин, голова Городищенської районної ради висловив свою думку щодо ситуації, що склалася з товариством «Черкаси-Дніпро Агро»:
− ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро» завжди виконувало всі соціальні угоди, справно сплачувало податки, вчасно виплачувало орендну плату пайовикам, тому, коли дехто з жителів Орловця підписав договори із «Золотими Ланами», для нас усіх це стало великим здивуванням. Із цього приводу в Орловці були проведені громадські збори, і запросили пайовиків і представників обох агрофірм. Однак вони не змогли попередити спробу рейдерського захоплення ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро», – розповідає голова райради. – Коли по селу почали їздити представники від «Золотих ланів», ми відразу почали з’ясовувати, що це за фірма. Здивувало нас те, що статутний капітал у них одна тисяча гривень, на балансі немає жодної одиниці техніки. Тому сумніви виникли відразу. У той же час із ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро» ми співпрацюємо вже давно, і люди, які живуть в Орловці, бачать ту допомогу, які вони надають. Землі вони обробляють і виконують всі свої зобов’язання. Тому ми зробимо все можливе, щоб була дотримана законність, − зауважив Микола Васильович. – На мою думку, ці люди просто не розрахували свої сили і не очікували, що отримають такий супротив.
Василь Скринник, перший заступник голови Городищенської райдержадміністрації відзначив, що договори, що підписали жителі Орловця, не мають юридичної сили, оскільки дотримуючись закону можна розірвати договір з попереднім орендарем тільки в разі його згоди, або, якщо її немає − через суд. Оскільки нічого з переліченого зроблено не було, а «Золотим Ланам 2017» не вдалося зареєструвати їх, вони недійсні.
− Тому у нас виникає питання, на яких підставах державний реєстратор хотів зареєструвати ці договори, якщо він бачив, що на ці паї вони вже укладені? Тому на всі ці договори, був накладений арешт. Тож коли суд з’ясує всі обставини, будемо рухатися далі, − веде розмову Василь Васильович. – Людині запропонували гроші і вона вже не звертає увагу, на те, що у неї є інший договір, надає свої паспортні дані, підписує інший договір, навіть не читаючи.
Однак, за словами пана Василя, насамперед у цій ситуації спрацював людський фактор і юридична необізнаність.
Коментар юриста
Дмитро Гарбазей, адвокат, кандидат юридичних наук:
«Найпростішими методами протидії рейдерству є:
– зосередження акціонерного капіталу в одного власника або здійснення викупу частки в тих акціонерів товариства, які не беруть участі у діяльності підприємства;
– постійне відслідковування змін у складі акціонерів товариства;
– якісна та належно вмотивована юридична служба в структурі підприємства;
– проведення продажу акцій товариства чи додатковий їх випуск під контролем власника;
– створення додаткових перепон для рейдерського захоплення підприємства. Це можуть бути заборони на проведення реєстраційних дій з юридичною особою, отримання кредитів під застову/іпотеку рухомого/нерухомого майна, корпоративних прав підприємства, створення штучної заборгованості підприємства, створення в структурі підприємства дочірніх товариств з відокремленим майном та інше;
– недопущення виникнення та прострочення кредиторської заборгованості;
– попередження та уникнення конфліктних ситуацій в діяльності керівної ланки підприємства, менеджменту (протиправне звільнення працівників тощо);
– підвищення культури суб’єктів господарювання (прозорі конкурентні відносини, підтримання ділової репутації тощо);
– створення та ефективне функціонування в структурі підприємства підрозділів, відповідальних за попередження неконкурентної боротьби, рейдерских захоплень;
– залучення громадськості й засобів масової інформації до боротьби з рейдерством.
Серед найбільш розповсюджених способів рейдерских атак у аграрному секторі є: підписання власниками земельних ділянок декількох договорів оренди та підробка підписів власників у договорах оренди.
Законодавством України передбачено, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності з часу державної реєстрації. Досить частою є ситуація, коли договори укладалися у 2005−2008 роках, а реєстрацію пройшли аж у 2010−2014 р.р. Фактично, орендарі користувалися цією землею 5−7 років, а договори не були зареєстровані. Це означає, що вони «не висвітлювались» у так званій базі земельного кадастру. Тому сьогодні може прийти будь-який інвестор, і побачити, що відповідно до вимог закону земельна ділянка вільна. На одну ділянку може існувати навіть 2−3 договори оренди. І той, хто зареєструє вказану земельну ділянку першим, і буде фактичним орендарем. Другим найпоширенішим способом є підроблення підписів власників земельних ділянок. Є непоодинокі факти, коли люди знають, що з ними хтось у якомусь селі уклав договір оренди. Начебто за паї їм виплачують. Насправді ж, якщо підняти ці документи, то підписи там абсолютно неправдиві, і навіть є випадки, коли за людей просто ставили хрестики.
Обидва способи аграрного рейдерства можливо попередити. На мою думку, найкращим способом для цього на сьогодні є нотаріат України. Нотаріальний захист прав власників землі та землекористувачів − один із дієвих інструментів протидії і запобігання рейдерства в аграрному секторі, що відображає належний контроль держави за правовідносинами».
