Крізь терни – паростки нового життя

Крізь терни – паростки нового життя

На початку червня я знову відвідав Черкаси. Після приїзду до міста минулої осені, на перший погляд, змін сталося небагато. З височенного комина теплової електростанції чорний дим усе ще вкривав міську забудову, а гарячої води у людських житлах усе ще не було. Діряві хідники усе ще були суттєвою небезпекою для перехожих, а завали сміття приваблювали жебраків і бродячих тварин. Усе ще тривала смертельна бротьба за владу і майно. Минулої осені вбили депутата міської ради Михайла Бінусова, 24 травня цього року застрелили депутата обласної ради Сергія Гуру, у червні загинув від вибуху свого авта директор транпортного підприємства Анатолій Скоромний.

Але варто було піднести погляд від міських негараздів, щоб зауважити численні позитивні зміни у житті старого міста. На мою думку, на такі зміни вплинуло масове заробітчанство черкасців у Европі. Звісно, це явище має свої недоліки у сімейному житті, у вихованні дітей, але приносить гроші людям і досвід підприємництва, певністьу майбутті. Особливо серед людей середнього віку, бо старшим пенсіонерам тепер доводиться скрутно: товарів побільшало, але й ціни зросли при невеликих пенсіях.

Середнє підприємництво бурхливо зростає унайбільш доступних площинах: громадське харчування, автообслуга, будівництво. Причому з участю европейських партнерів. Море вивісок та рекламних щитів заповнило вулиці. Деякі з них викликають подив: на центральній Соборній площі великий щит зображує чотири сідниці огрядних пань, а другий свідчить «З презервативом – як по нотах». Але це не те, що я подумав, а рекляма інтернету та гурту «Океан Ельзи». На кожній вулиці є щити з портретами ветерана президентських перегонів Юлії Тимошенко і написом «Новий курс країни».
Проте молоде покоління не виявляє зацікавлення сідницями, презервативами, бо зайняте у новітніх площинах. Я мав нагоду подарувати Клюбові юних моряків добірку книг англійською мовою з історії військової фльоти ряду країн світу. Клюб виявився солідною виховною установоюз своїми суднами, у якій досвідчені наставники готують майбутнє поповнення військової фльоти України. Юнаки у одностроях військового зразка почали гортати подаровані книги і виявилося, що вони володіють англійською мовою, вільно ці читають книги.

В музеї «Кобзаря» я потрапив на першу обласну виставку акварелі, на якій було представлено твори молодих мистців. У залі були й вони – учні художньої школи з своєю вчителькою Тетяною Сосуліною. Для мене зустріч з мисткинею була зворушливою: коли в Черкасах 1986 року побудували на летовищі новий двірець, її чоловік Сергій Сосулін творив у залі чекання велике панно, присвячене піонерам авіяції братам Касяненкам, які у 1910 році випробували в Черкасах свій літак – один з перших в Україні, а в роки Великого терору були знищені більшовицькою владою. Важкі часи зламали і С. Сосуліна, який пішов з життя і залишив на долю молодої дружини (у дівоцтві Байди-Усенко) її мистецтво і працю з обдарованими дітьми. Акварелі молодих заслуговують на закордонні виставки.

Зовсім іншим дітям була присвячена зустріч «Хочу до мами» у краєзнавчому музеї, де редакція газети «Нова доба» (головний редактор Тетяна Очеретяна), фотомайстер Олександер Рибалко,обласний центр соціяльних служб та Благодійна організація «Україна і світ» провели фотовиставку про дітей,які стали сиротами і прагнуть материнської опіки. Особливий жаль викликали малята з Центру матері і дитини у Каневі, створеному у 2010 році для проживання жінок на останніх місяцях вагітності та матерів з дітьми віком до 1.5 року, які опинилися у складних життєвих обставинах,що перешкоджають виконанню материнського обов’язку. Фактично – інвалідів. Я теж попросив слова і пообіцяв, що подам у «Свободі» адресу цього закладу. Ось вона: Центр матері і дитини, вул. Олександра Довженка, 55, Канів, Черкаська область, 19002 Ukraine. Електронна адреса: center_md@ukr.net. Тел.: 380-4736-38832, 380-97-861-1120, 380-93-660-0773. Керівник Ярослав Перевіспа. Проте на виставці була й приємна зустріч з родиною Анатолія і Тамари Харченків, яка виховує дев’ять адоптованих дітей, так що у сиріт ще є надія мати тата й маму.
Надію вселяють і юні моряки, і молоді художники, і громадська турбота про сиріт-інвалідів. Крізь терни негараздів проростає майбутнє.
Крізь терни – паростки нового життя
6647Анатолійі Тамара Харченки виховують дев’ять адоптованих дітей. (Фото: Олександер Костирко)
Крізь терни – паростки нового життя
6572 Учні художньої школи з своєю вчителькою Тетяною Сосуліною.(Фото: Олександер Костирко)
Крізь терни – паростки нового життя
P1010782 Завали сміття приваблюють жебраків і бродячих тварин. (Фото: Левко Хмельковський)
Крізь терни – паростки нового життя
911 Реклямний щит на центральній Соборній площі. (Фото: Левко Хмельковський)
Крізь терни – паростки нового життя
6735 Молоде покоління навчається в Клюбі юних моряків. (Фото: Левко Хмельковський)

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x