До Дня молоді «Нова Доба» поцікавилася у представників молоді Черкас, коли варто починати самостійне життя без батьків та які життєві пріоритети вони визначають для себе. Також запитали, яких подій і заходів не вистачає молоді в нашому місті.

Євген Кіяєв, студент ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, працює в театрі-студії «PRO!test»
У будь-якому віці, якщо людина відчуває, що може забезпечувати себе сама та відчуває себе комфортно не залежно від того, хто поруч. Молодь не має орієнтуватися на якісь конкретні цінності. Молодь взагалі нічого нікому не винна. Головне, щоб її не дуже розважали, бо це впливає на сприйняття і смаки, але й не зупиняли у пізнавальні чого б там не було. Не треба організовувати нічого для молоді. Ми самі з цим впораємося добре.

Олена Окунєва, дизайнер
Я з’їхала від батьків у 19, думаю, що 18-19 років цілком адекватний вік для цього. Основний пріоритет – мабуть, як у всіх, – свобода, можливість проводити час так, як сам вважаєш за потрібне. Заходів не вистачає багатьох та різних, оскільки я часто сама організовувала заходи для молоді, від дрібних до фестивалів, знаю про це як ніхто. Зараз мені б хотілось відвідати хіп-хоп, або RnB вечірку. Знаю, що ніби була одна, але я в той час була не в країні і не потрапила на неї.

Ярослав Чех, студент КНУ ім. Т. Шевченка
Я вважаю, що найкращий час – це 17 років, тому що, якраз залишається рік, щоб підготуватися до повної «повнолітньої самостійності». Я ставлю собі в пріоритет насамперед організацію свого робочого та вільного часу (готування їжі та інші необхідні справи для життя). Я нині живу в Києві, і я би хотів сказати, що не вистачає у Черкасах в порівнянні з Києвом. По-перше, це ознайомлюючі лекції про волонтерство, тому що в маленькому місті не так це розвинено, ніж в столиці. І взагалі освітні лекції для школярів та студентів. Тому що я навіть не мав доступу до такої інформації, поки не почав спілкуватися із людьми з Києва та інших міст. А це важливо. І особливо для школярів, але робити це не «примусовою зганялівкою в актову залу», а робити інтерактив і досткукатися до молоді.

Анна Северинова, в декреті
Для початку самостійного життя людина має бути психологічно і соціально зріла. Не думаю, що можна назвати конкретний вік, адже кожна людина по-своєму розвивається. Головний пріоритет – саморозвиток. Для молоді у Черкасах треба організовувати літературні вечори, майстер-класи (спортивні, творчі), виставки.

Артем Новіков, студент ЧНУ ім. Б. Хмельницького
Як на мене, важливий не так вік, а те, що у «самостійне» життя потрібно входити поступово, а не стрибати у вир «дорослого» життя одразу (маю на увазі пошук квартири для окремого проживання та ранні шлюби). Оптимальний вік, коли можна починати це робити – 18 років. Саме у цей період ми отримаємо повні права та обов’язки та відповідно шляхи для подальшого розвитку. Як на мене, ключовим на початку становлення себе є здобуття нехай і не повної, але самодостатньої фінансової незалежності. Не менш важливим є також усвідомлення, чого ти хочеш від життя і які знання тобі відповідно необхідні. У нашому місті я був би щасливий відвідувати проорієнтаційні семінари, зустрічі з європейськими партнерами, які б ділились досвідом як влаштувати себе у цьому житті, і, можливо, влаштовувати якісь спікін-клаби, оскільки англійська мова у наш час надзвичайно важлива.

Руслана Мірзоєва, адміністратор діагностичного центру
На мою думку, самостійне життя потрібно починати тільки тоді, коли молода людина готова до самостійності. Якщо ви впевнені в собі, якщо ви можете приймати серйозні рішення і відповідати за свої вчинки – чому б і не відокремитись. Звісно, що ви маєте розраховувати на себе у бідь якій ситуації. У першу чергу розпочинаючи свій шлях самостійності ви повинні мати постійну роботу та стабільний заробіток. Я не вважаю, що є певні вікові обмеження для старту дорослого життя, якщо людина морально і фінансово готова до такого відповідального кроку, то вперед до яскравих подій і щасливих моментів.

Роман Куліш, студент КНУ ім. Тараса Шевченка
Думаю, у віці 20–21 року людина вже здатна вести самостійне життя без сильного впливу батьків на неї, адже в цей період життя людина повністю або майже повністю сформована як особистість, в неї є власна позиція, світогляд, вона має певні амбіції, мрії та бажання і вона хоче їх реалізувати. А здатна вона це зробити лише власними зусиллями і від батьків тут вже мало що залежить, бо функції виховання та надання можливості здобувати гарну освіту, котрі є одними з основних, вони виконали, все інше залежить виключно від їхнього чадо. В мене поки ще не почалося повністю самостійне життя, тож зараз я намагаюся шукати різні цікавинки поки є час. Планую дотримуватися цієї «стратегії» і на початку вже повністю самостійного життя, бо раптом знайдеться щось, що буде приносити мені більше задоволення, ніж робота за спеціальністю, всіляке буває в житті, ніколи не знаєш як воно повернеться. До того ж, Мег Джей в своїй книзі «Важливі роки» пише, що в період з 20 до 30 років якраз потрібно постійно пробувати нове та «ганятися» за досвідом різного виду та рівню незвичайності, бо в цьому віці людину ще нічого особливо не обтяжує в і вона може собі дозволити набагато більше в пошуках творчих шляхів, ніж коли в неї вже є сім‘я та тона зобов’язань. У питаннях заходів для молоді я б орієнтувався на щось схоже, що проводять в Києві. Переконаний, що в Черкасах є достатньо багато місць для проведення лекцій на різноманітні теми, наприклад, про науку, літературу, кіно, політику тощо. Також цікавим є формат круглих столів та публічних дискусій, хай юнакам дозволять більше виражати власні думки і в реальному світі, якщо вони цього хочуть, бо ми з соціальними мережами скоро зовсім забудемо як спілкуватися наживо. Ще гарною ідеєю було б проведення кіновечорів, бо це можливість переглянути кінокласику в затишній атмосфері (якщо місце перегляду дійсно затишне), знайти нових друзів, да і в цілому гарно провести вечір.

Марія Павлик, помічник керівника
Я вважаю, що з повноліття, як це роблять батьки в США. Але в нашій країні це зробити важкувато, адже оренда навіть самої простенької квартири дорівнює місячному заробітку деяких людей. А ще потрібно платити за комунальні послуги, купувати продукти та ще хочеться, щоб щось залишалось на відпочинок/одяг та інше. Тому, напевно, у нашій країні багато хто живе з батьками так довго. Не можу точно відповісти на це питання, адже я живу не сама ще, на жаль. Проте якщо уявити таку ситуацію, то по-перше – це незалежність в усіх планах та самостійність. Щодо заходів у Черкасах. Нещодавно ми були на фестивалі їжі, що проходив в «Апельсині», а потім на святі «Холі» у Долині троянд – було дуже классно! Хотілося б чогось такого побільше. А ще було б круто, якби у Черкасах були заходи на кшталт «Кураж Базар» – величезної київської барахолки. Можливо, не вистачає флешмобів або ж танцювальних майстер-класів, особливо зараз, коли на вулиці літо.

Кирил Годунок, студент ЧНУ ім. Б. Хмельницького
Можна починати років із 17–18, але не зовсім самостійне, батьки завжди будуть підтримувати вас, а варто, я думаю, років із 20. Розпочинаючи самостійне життя, як на мене, потрібно мати якесь житло (гуртожиток або кімната), і стартовий капітал, на який можна буде прожити до влаштування на роботу. У Черкасах хотів би, можливо, якісь концерти реперів із нової школи, якісь акції або конкурси з цінними призами або спортивні змагання.

Лінда Хурані, студентка КНУ ім. Т. Шевченка
У 17-18 років, після закінчення школи. В пріоритеті навчання та саморозвиток. Хочеться отримати гідну освіту, а також розвиватися у різних напрямках за своїми інтересами. Я б хотіла, щоб у нашому місті відбувалося більше цікавих лекцій, форумів, зустрічей із цікавими особистостями, круглих столів на різні теми: від освітніх проектів до творчих ініціатив. А також хотілося б побільше розважальних фестивалей.

Віталій Яремчук, студент ЧНУ ім. Б. Хмельницького
Для мене родина на пeршому місці, а далі вжe навчання, кар’єра і т.д. У місті хотів би якийсь музичний фeстиваль, спортивні/кібeрспортивні змагання сeрeд молоді, зустрічі з цікавими/видатними особистостями у будь-якій галузі, щоб молодь могла брати з них приклад.