ПрощА/Ення

Це мала бути дівчинка. З золотисто-русявим і кудрявим волоссям, маленьким носиком й очима кольору чорного чаю. Вона була б нестримна й весела. Перетворювала б сум у дзвінкий сміх. Мабуть, любила б морозиво й голосну музику.

Цікавилася б співами й спортом. Була маленькою на зріст, проте мала б велике серце й чисту душу. Вона би бачила красу у всьому і вміла б її нести в своїх рученятах всьому світові.

Її звали б Любов, хоча хто-зна, яке земне ім\’я я би їй обрала. Вона би стала для мене всім, а я була б для неї провідником. Думаю, вона б теж згодом би писала красиві слова чи малювала б картини, а люди б їх захопливо читали чи споглядали. Була б татовою зіркою і чиєюсь мрією.

Була б. Проте цей світ для неї тепер недосяжний, а моє тіло – більше не храм для її душі.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x