ПОЛІТИКА


Новина із категорії: Новини » Політика

Роздрукувати        Друкована версія

Геннадій Бобов допоміг школі на Шполянщині

Дата: 29-07-2018, 09:07.

Геннадій Бобов допоміг школі на Шполянщині Село Станіславчик Шполянського району Черкаської області виникло в 1710 році. Розташоване воно на землях між поселеннями Матусів і Бурти. Спочатку Станіславчик називався теж поселенням, а пізніше хутором, і мав 34 двори. Після скасування кріпосного права хутір Станіславчик налічував 120 дворів.

У культурному відношенні село Станіславчик було таким, як і тисячі інших того часу. Більша частина жителів були неписьменними, тому що у школу ходили в основному діти заможних селян, а в бідняків не було за що вчитися. Початкову освіту отримували переважно хлопчики, а дівчаток матері вчили прясти, вишивати, порядкувати в господі.
Про те, яким було навчання бідняцьких дітей, розповідає 97-річна жителька села Єфросинія Авакумівна Тищенко: «Школа була розташована в центрі села, біля церкви. Побудована вона в 1903 році. Навчання велося російською мовою. Вчителями були чоловіки. Закон Божий викладав батюшка, а опитував дяк. Учили арифметику, російську словесність, Закон Божий. Особливо важко було заучувати молитви, читати старослов’янські тексти. За найменшу провину дітей карали».

Приміщення школи – звичайна сільська хата – не провітрювалось, погано опалювалось. Закінчивши початкову школу, дехто з учнів продовжував учитися в сусідньому селі Ротмистрівці. Після закінчення громадянської війни в 1924 році школа вже знаходилась у поповій хаті (через дорогу від церкви, на високому березі ставка). Збільшилася кількість учнів, які почали вчитися рідною мовою. Школа була початкова, а хто хотів здобути неповну середню освіту, ішли в Матусівську.
У 1935-1936 роках відкрили 5 клас, а потім поступово початкова школа стала семирічною. Під приміщення семирічної школи було пристосовано, крім попової, ще й куркульську хату, у якій навчалися 3 класи. У класах було 25–30 учнів. У період Другої світової війни 1941–1945 років навчання у школі було тимчасово припинено. Після війни життя почало відроджуватись. Дітей у класах стало більше, попова хата розвалилася, і для приміщення школи виділили ще одну хату, де навчалися два класи, та приміщення, яке під час війни нацисти будували для коней. Це була довга будова, де знаходилась учительська і три класи. Пізніше збудували ще одне приміщення з двома класами. Нині там розташована пошта. Працювати було незручно, адже навчання велося у три зміни, а школа знаходилась у чотирьох приміщеннях. Тому жителі села вирішили побудувати нову школу.
Приміщення нової школи відкрило двері для учнів у 1968 році. Вона була розрахована на 190 дітей. Учителі разом із учнями оформляли класи, озеленювали територію. Багато сил і енергії доклала біолог школи Ніла Хомівна Сушко, яка сама діставала саджанці дерев і кущів, а потім учила дітей садити і доглядати їх. Учитель трудового навчання Микола Якович Миколенко разом із завгоспом школи Андрієм Дмитровичем Сушком оформляли кабінети, а вчителі виготовляли наочність.

До 2004 року школа називалася восьмирічною, неповною середньою, потім – загальноосвітньою І-ІІ ступенів. У 2004 році розпорядженням голови Шполянської РДА школу перейменували у навчально-виховний комплекс. Нині в закладі працює 9 основних учителів та 3 учителі-сумісники. Із них 5 учителів мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», 3 вчителі – «спеціаліст І категорії», 2 учителі – «спеціаліст ІІ категорії», 2 учителі – «спеціаліст». 3 учителі мають педагогічне звання «Старший учитель».
Із 1999 року у школі почала діяти підготовча група. Нині це дитячий садок, який відвідує 12 дітей. Навчає їх вихователь із вищою освітою Інна Григорівна Нарадько.
У школі існує музей історії села, який вміщує куточки Бойової Слави та історії школи, український етнографічний музей.
Педагогічний колектив свою роботу спрямовує на підвищення якості навчально-виховного процесу, використовуючи сучасні освітні технології. Щороку випускники 9 класів отримують свідоцтва про отримання базової загальної середньої освіти з відзнакою, підтверджуючи набуті знання у 10-11 класах та навчанні у вишах. Учні школи – постійні учасники районних предметних олімпіад, конкурсів знавців рідної мови, ім. Т. Г. Шевченка, спортивних змагань. Жодне сільське свято не обходиться без наших маленьких артистів, а під час шкільних виступів у залі завжди аншлаг. Працьовиті, активні, відповідальні, енергійні – ось такі наші учні.

Хочеться, щоб вони не відчували обмеженості в навчанні через те, що живуть у селі й відвідують невелику школу І-ІІ ступенів. Сільська та районна влада старається, щоб діти почували себе комфортно, виділяє кошти на ремонтні роботи та підтримання належної температури у класах, дбає про харчування учнів (усі вихованці дитсадка та учні 1–9 класів харчуються безоплатно). Але, на жаль, не завжди на все необхідне вистачає коштів.
От і постало перед адміністрацією закладу питання про необхідність придбання ноутбука для використання в навчально-виховній роботі. Із цією проблемою ми звернулися до народного депутата по нашому округу Геннадія Борисовича Бобова. Скажу відверто, не вірилося, що справа вирішиться так швидко. Яким же було здивування і захоплення в нас, учителів (адже діти на канікулах і ще не знають про цю радість), коли минулого четверга ми отримали дорогий для нас подарунок – новенький ноутбук. Приємно вдвічі, адже подарунок цей школа отримала напередодні свого ювілею – 50-річчя.
Від усього колективу нашої школи дякуємо Вам, шановний Геннадію Борисовичу! Ви – людина слова, підтримуєте заклади освіти, культури, медицини не на словах, а справами. Ми сподіваємося на подальшу співпрацю з Вами, наш шановний депутате, і говоримо щире спасибі за Ваше відкрите серце, якому не байдужі турботи і клопоти навіть ось таких маленьких шкіл, як наша. Бажаємо Вам і Вашим рідним міцного здоров’я. Велика вдячність за Вашу наполегливу, невтомну, сумлінну працю, щедрість душі і теплоту серця. Нехай втілюються в життя всі Ваші плани й задуми.

Лариса Іванівна Бобошко, директор Станіславчицького НВК «ДНЗ – ЗОШ І-ІІ ступенів»





Теги: черкаси, черкаська область,


Черкаси наживо

У Черкасах сталася дорожньо-транспортна пригода по вулиці Смілянській. Повідомляють в прес-службі Патрульної поліції. Водій автомобіля Scania не
Наразі тут найбільше потребують четвертої позитивної групи, однак чекають на всіх бажаючих долучитися до доброї справи. Про це інформує телеканал
Про «мову ненависті» ...
Галина Березенко, RSS
Дорога в незалежність ...
Сергій Мошенський, RSS
Три зустрічі з морем ...
Владислав Бедринець, RSS
Про транспорт у Берліні ...
Галина Березенко, RSS
Спеціяльний поштовий штемпель ...
Лев Хмельковський, RSS
Про жнива ...
Сергій і Ольга Зінченки
Росія не залишила Грузію ...
Лев Хмельковський, RSS