Сьогодні весь світ відзначає День залізничника. Напередодні свята кореспонденти «Нової Доби» розпитали містян, коли та куди вони востаннє подорожували потягом та які пригоди траплялися із ними під час поїздок.

Ірина Коринюк, 29 років, у декреті:
– Останній раз потягом їздила 1 квітня в Одесу. Ми подорожували в плацкарті без дітей, тому умови для нас були не важливими. Коли я була студенткою, то часто мандрувала потягами. Пам’ятаю, одного разу я запізнилася: із останнього вагону довелося переходити аж до першого. Прийшла, а місце моє вже зайняте. Провідниця запропонувала інше – через 8 вагонів. Звичайно, на авті зручніше всього подорожувати, проте з дітьми все ж комфортніше потягом.

Іван Бєлкін, 40 років, викладач англійської мови і літератури:
– Я давно подорожую потягами. Востаннє у потязі їздив цією весною зі Сміли у Львів. Умови покращилися, а «Інтерсіті» – це пісня… Можливо мені пощастило, але вай-фай був навіть у 2-му класі. Під час подорожей бачив різних попутників: від дивних персонажів до докторів науки, навіть зустрів викладача консерваторії. Щодо смішних історій: тричі падав із нижньої полки, потім поміняв на верхню і перестав падати. До речі, з верхньої ось ніколи не падав! Коли сам водив автомобіль, то їздив у подорожі лише власним транспортом. Автобусом нашими дорогами та спекою – для мене не варіант. Їздив і у європейських потягах. Відзначу, що там немає такого явища як плацкарт або загальний вагон. Для пасажирів, які бажають зекономити є просто доволі комфортабельні триярусні купе. І графік руху потягів там також якось зручніше можуть побудувати.

Даніїл Одокій, 50 років, підприємець:
– Давненько вже не їздив потягом, навіть не пам’ятаю куди та коли востаннє. Взагалі, поїздом я люблю мандрувати, проте зараз якось так склалося, що частіше літаю літаками. У студентські роки майже не їздив у потягах, бо навчався у Черкасах. Проте траплялися й смішні випадки: колись у купе їхала дівчина, яка вночі почала «тарабанити» у стіни, бо не могла відчинити двері. Потім з’ясували, що у неї клаустрофобія.

Інна Новікова, 21 рік, студентка:
– Остання моя поїздка потягом із Польщі в Україну була два тижні тому в гості. Спочатку на польському «Інтерсіті», потім на нашому. Різниця – кардинальна. Це й обслуговування, і наявність вай-фай тощо. Також у тамтешніх потягах всі кнопки сенсорні, у нас таке не всюди зустрінеш. Крім того, у нас чомусь часто немає у потягах туалетного паперу та рушничків одноразових. Цікаві історії… Колись їхала в потязі і наші молоді попутники дуже напилися. Хлопцю, що їхав наді мною, вночі стало погано (його знудило) і він навіть це не зрозумів та й ліг собі спати. Все це зверху потрапило на мене. Прийшла провідниця, розбудила мого невдачливого попутника, накричала так, що весь вагон почув. Ця жінка змусила його купляти для мене нову постіль. А далі просто звернула матрац і подушку хлопця і поклала на верхню полицю. Не дуже приємна ситуація, проте й комічна водночас. Під час мандрівок віддаю перевагу все ж автомобілям та потягам. Адже автобусом не дуже комфортно та дорожче їздити.

Дмитро Єгоров, 21 рік, приватний підприємець:
– Давно нікуди не їздив, останній раз подорожував років п’ять тому. Пам’ятаю, їхали в Крим із своєю танцювальною трупою. Тоді мені все подобалося: поїздка, море, туристи. Щоправда, зараз умови в потязі покращилися. Коли я їздив у потязі, то намагався не приносити дискомфорт іншим пасажирам, не брав якусь іжу із специфічним запахом. Але якщо ж все ж таки обирати, чим краще їхати мандрувати, то я надав би перевагу машині. Останнім часом чимало різних аварій за участі перевізників трапляється. Я сам водій, тому на авті мені надійніше.

Анна Гиря, 16 років, студентка:
– Я чимало подорожую, як Україною так і за кордоном. Востаннє їздила в Баку. Якщо доводиться їхати в потязі, то переважно це купе. За кордоном, звичайно, умови краще. У нас часто буває, що дуже спекотно або навпаки, холодно. Було б краще, аби у більшості потягів установили кондиціонери чи хоч вікна краще відкривалися. До речі, саме із цим у мене пов’язано чимало смішних моментів. Або, наприклад, коли проходиш повз купе і плацкарт коридорчиком. Іноді дуже багато чого можна дізнатися з життя інших пасажирів. Хоча, насправді, я більше їжджу автобусом, а от найкомфортнішим транспортом вважаю літак.

Ольга Сербон, 62 роки, пенсіонерка:
– Зараз через скрутне економічне становище я з дідусем сиджу вдома, а от діти з онукою іноді подорожують. Раніше я працювала вчителькою в сільській школі, тоді ми їздили на різноманітні екскурсії то в Карпати, то в Ульяновськ, Москву. У той час ми особливо не звертали увагу на умови, адже подорож уже щастя. Це зараз потрібен комфорт, а тоді були безсонні ночі, тому що діти завжди когось вимазували зубною пастою. Все ж таки, для мене оптимальніше їздити на власному авті, ніж у потязі. Адже можна зупинитися за необхідності.

Євген Тарасенко, 23 роки, водій:
– Останній раз я був у Херсоні. Мені дуже сподобалася поїздка. Якщо створити невеличкий рейтинг, то за комфортабельністю я б відмітив такі позиції: найкраще подорожувати літаком, далі це залізниця, а от на останньому місці – автобус. Через те, що я людина спокійна, не вживаю алкоголь, то в мене не траплялося якихось цікавих історій у потязі, але неодноразово там знайомився. Головний мінус при виборі залізниці, як на мене, це неймовірна спека.