Деякі вчені стверджують, що шульги – дуже талановиті люди. Для більшості це незвично, коли можна робити щось лівою рукою. Проте люди не завжди враховують, що шульги потребують деяких специфічних умов. Згідно з дослідженнями, лише в Україні 15 % населення – шульги, на Землі – це кожна 8-ма людина. Перелік відомих на весь світ ліворуких чималий: Юлій Цезар, Степан Бандера, Сергій Прокоф’єв, Святослав Вакарчук, Міла Йовович, Леонардо да Вінчі, Наполеон, Рокфеллери, Моцарт, Біл Ґейтс, Анджеліна Джолі та Том Круз… Як і всі інші шульги також мають своє свято. Вперше цей день відзначили 13 серпня 1992 року у Великобританії. Згодом його став відзначати весь світ. У цей день лівші прагнуть привернути увагу виробників товарів до необхідності враховувати їхні зручності, улаштовують різноманітні заходи та змагання.
Про особливості життя шульг, їхні щоденні потреби та труднощі дізнавалися кореспонденти «Нової Доби».
Владислав Бедринець, журналіст:
– Про те, що я шульга, батьки замислилися, коли я пішов у перший клас. У Радянському Союзі до цього ставилися дуже серйозно, оскільки всі чоловіки сприймалися як майбутні воїни. Зброя і військова техніка була орієнтована саме на праву руку. У школі сварили, тому батьки вчили писати правою. Зараз я можу писати обома руками, але лівою виходить повільно, зате почерк набагато красивіший. Краще роблю все лівою, наприклад, тримаю ложку, малюю, навіть коли бився в школі, то атакував завжди лівою, а правою прикривався. Це до речі давало свої переваги, бо противник, зазвичай, цього не очікував. Незручно було вчитися грати на гітарі. Бо струни натягнуті для правої руки. Гітара була чужа, перетягувати не дозволили. Під час їздив автомобілі праву майже не використовую, лише тоді, коли треба переключити передачу. За столом у їдальні стараюся сідати так, щоб зліва нікого не було, бо будемо зачіпатися ліктями. Шульга в родині раніше був один, а тепер мені складає компанію донька.
Ліля Квотченко, студентка:
– Я з народження шульга. Мене намагався перевчити дядько писати правою рукою, коли я була ще маленькою, але, на щастя, в нього нічого не вийшло. У шкільні роки однолітки постійно дивувалися моїй особливості, завжди запитували чи зручно мені писати лівою рукою. Для мене немає різниці, якою рукою щось робити. Я не хотіла змінюватися, не бачила сенсу в тому, що потрібно бути такою як усі. Колись подружка сказала, що шульгів у світі всього 10 % і що їй чудно від того, що серед цих людей у неї є я. Як на мене, шульги – це, зазвичай, креативні та дуже комунікабельні люди.
Руслан Омельченко, консультант-продавець:
– Я народився шульгою. Перевчитися намагався, але після розмови з батьками кинув цю справу. Навіщо йти проти своєї сутності? Якщо судити про творчість, то як правило, шульги – це люди, які нестандартно мислять і шукають оригінальні підходи до речей або справ, якими вони займаються. Завжди є плюси та мінуси. Наприклад, через те, що я шульга, доводиться шукати бокові столики в кафе, інакше просто не зручно їсти.
Анжеліка Головачова, студентка:
– Все почалося з того, що батьки помітили, як я тримаю у лівій руці іграшку. Перевчати не стали, бо зрозуміли, що мені й так зручно. Кажуть, що шульги особливі й творчі, але я з цим не згодна. Я не виокремлюю себе серед інших через це. Наприклад, мої «творчі» здібності проявлялися на уроках праці, коли я в’язала і виходило щось не зрозуміле. Учительна у мене була правша, тому не могла зрозуміло пояснити, як правильно і куди «накидати» петлю тощо. На мою думаю, добре, що є Міжнародний день шульг, адже мало подібних свят. У такі дні ми дійсно стаємо трошки особливими.
Наталія Щепак, дизайнер:
– Особисто я не вважаю, що цю особливість потрібно відзначати як свято, це просто така природна відмінність, як зріст, наприклад. У моїй родині по маминій лінії більшість шульг. І так, мама наполягла, щоб у школі мене навчили писати правою рукою. А дідусь говорив: «лівша – неправильна душа», і якщо я підмітала в хаті на його очах, то мусіла тримати віника тільки в правій руці. Дехто говорить, що перевчати не можна, але коли ми задіємо обидві руки в роботі, то розвиваються обидві півкулі мозку. З цією особливістю я живу абсолютно комфортно. Творчі нахили у шульги науково доведений факт, адже домінує права півкуля мозку, яка відповідає за ці здібності.
Назарій Вівчарик, журналіст:
– Я не вважаю себе особливим. На мою думку, різноманіття робить світ цікавим. Щодо Дня шульг – уперше чую про таке свято. Вважаю, що люди часто живуть лише своїми клопотами і лише своїми проблемами. От я чув купу ґвалту на тему дискримінації сексуальних меншин і нацменшин. А от на тему шульг не було ще семінарів. Я із дитинства шульга, таким народився. Із дискримінацією я стикаюся. Ножиці, годинники, автомобілі, розташування деяких механізмів… Багато чого саме для правшів. Але я не дуже на цьому акцентую увагу. Найбільш прикро, коли людина дивується і починає радити робити щось мені правою рукою, наприклад, писати чи тримати ложку, молоток тощо. Проте з роками я звик і просто усміхаюся і не сперечаюся. Можливо, дійсно шульги більш схильні до творчості, навіть десь читав про це.
Тетяна Балякіна, журналіст:
– Я не просто з дитинства шульга, а спадкова. Ще моя прапрабабуся була шульгою. Від неї у нашому роду всі жінки все роблять лівою рукою. Мама, мої дві доньки також. Хоча найменшу з них настійливо перевчили писати правою ще у школі. Мої вмовляння на вчителів, на жаль, не подіяли. І вони таки втрутились у те, що подаровано людині Богом.
Уже є навіть у черкаському міськвиконкомі в залі засідань крісла зі столиками, які відкриваються в інший бік, і що є дуже зручним саме для тих, хто нотує лівою рукою. Насправді, відмінностей від правшей, як таких немає. Але це тільки на перший (візуальний) погляд. За останніми дослідженнями, у шульги більш розвинена права півкуля мозку, яка, власне, відповідає за просторове мислення. Учені вважають, що в шульг крупніше «мозолисте тіло» – пучок нервових клітин. Саме тому лівші краще обробляють інформацію. Через це лівші застосовують свої здібності в творчих професіях. Їх багато серед музикантів, художників, архітекторів, шахістів, журналістів та письменників.
Особисто я ніяких труднощів для себе не бачу. Ми такі самі, як і всі навколо. Проте, інколи забуваюсь на заходах чи фуршетах, що я можу заважати іншим, бо їм зазвичай лівою рукою. Хоча вже навчилась це робити і правою. Відкрила цю перевагу для себе, коли минулого року зламала праву руку. Нічого страшного для мене тоді не трапилось, адже пишу я лівою, а користуюсь виделкою та ложкою правою… Цікаво, що інколи плутаю право і ліво…
Мене також тероризувала за ліву руку моя перша вчителька. Вона жорстоко била мене по руках великою важкою лінійкою, але я все одно, коли вона відверталась, писала саме лівою рукою.
Олександр Литвиненко, заступник директора в «Навчально-науковий центр організації роботи з іноземними студентами» ЧНУ ім. Богдана Хмельницького:
– Очевидно, що мета Дня шульги хоч якось мінімально привернути увагу до людей, які в процесі своєї діяльності використовують ліву руку та пов’язаних із цим незручностей. У цьому, однак, я не бачу великих труднощів. Найбільша проблема, що виникає серед звичних побутових дій для шульг (на моєму прикладі і якщо її можна назвати проблемою) – це письмо. Тому при виборі кулькової ручки намагаюсь ретельно перевіряти як вона пише під різними кутами. Водночас обережно користуюсь гелевими ручками, оскільки написані ними рядки легко розмиваються при неправильній позиції лівої руки. В дитинстві батьки не наполягали на тому, щоб я перевчився на правшу. Були моменти в школі, але мали поодинокий характер. Вважаю, що кожна людина, незалежно від своїх особливостей має свій власний творчий потенціал. Тому особливо не виділяю у цьому плані шульг.
Руслана Мірзоєва, адміністратор медичного центру:
– На мою думку, це свято вигадали для того, щоб звернути увагу на людей, які мають надзвичайну особливість. Не є секретом, що шульги талановиті, розумні, успішні та різносторонньо розвинені особистості. В основному лідери і великі трудівники – люди з такою особливістю. Відмінностей надто багато, щоб перераховувати усі, але основне – це все ж таки уміння логічно мислити, рішуче приймати рішення та талановиті здібності. У світі правшей шульзі досить складно адаптуватися. Більшість предметів створені для людей із звичайними завдатками, але немає нічого складного для шульги. Особисто для мене було дуже важко навчитися в’язати, посібників для шульги обмаль, тому не було іншого виходу, як використовувати інструкції для правші. Навчилась, адаптувалась, поставила мету і врешті-решт досягла її. Немає нічого неможливого, особливо, якщо у тебе надприродні здібності. З дитинства не було жодних проблем, завдячуючи батькам. Ніхто не намагався це змінити в мені, навпаки всі тільки пишались моїми здібностями. За це також велика вдячність моїй сім’ї, тому що з дитинства мені правильно донесли інформацію про таких особливих людей, як я. Адже відомо, що самооцінка дитини формується змалечку. Взагалі, я вважаю, що шульги досить успішні у будь якій сфері діяльності. Нам усміхається удача!
Дмитро Рожков, студент:
– Питання лівописання породжує і походить із цікавого факту: лише 10–17 % людей шульги, якщо вірити популярним статистичними даним. Це формує кілька запитань, таких як, чому правописання більш розповсюджене, що спричинює цю відмінність, та в чому її природа, як успадковується тощо, що в свою чергу безпосередньо породжує і відповідає на питання: «Чи виникають труднощі та чи можуть в апріорі вони виникнути у світі правописання?». Мій особистий досвід засвідчує лише намагання початкової школи перевчити і змінити орієнтацію, а в більшості побутових проблем пов’язана з домінуванням лівої руки легко вирішуються адаптацією до ситуації чи інструменту. Історії про більш розвинені творчі здібності походять зі знань стосовно асиметрії лівої і правої півкуль мозку однак за умови розвитку в онтогенезу тих чи інших умінь, навичок тощо, а за таких умов я вважаю свято 13 серпня лише умовністю, прирівнюючи його до свята будь якої індивідуальної відмінності, для прикладу святкувати (умовно) відмінності в кольорі очей.
