Про транспорт у Берліні

Галина Березенко, RSS,
Дата: 15-08-2018, 14:22

Ну і нарешті я дозріла написати про те, про що хотілося буквально кричати від початку подорожі до Берліна. Кричати у хорошому сенсі цього слова. Це – транспорт!

Від системи громадського транспорту в Берліні у захваті не тільки самі мешканці міста, але й жителі інших міст Німеччини. Звідки я знаю? Ну ми провели невелике і досить суб'єктивне опитування на галявині перед Бундестагом у рамках виконання першого завдання.

Власне, по-перше, облаштування зупинок громадського транспорту: усі вони мають карти міста з маршрутами автобусів, електричок S-bahn та метро U-Bahn та переліком маршрутів, які тут зупиняються. У центральних районах міста, до того ж, зупинки ще й обладнані електронними табло, які інформують про час прибуття автобуса певного маршруту.

Власне, такими ж табло обладнані і зупинки S-bahn та U-bahn.

Табло є і у салонах автобусів та вагонів електричок і метро, зупинки дублюються голосом у записі. У салоні автобуса є кнопки «стоп», які дозволяють попередити водія, що ви збираєтеся виходити на «слідуючій» зупинці. Двері у електричках і метро обладнані кнопками, що дозволяють їх відкривати на станціях.

По-друге, квитки діють на проїзд одночасно у автобусах, S-bahn та U-bahn. Придбати їх можна у спеціальних автоматах, в автобусі, або через мобільний додаток. Місто розділене на тарифні зони A, B, C. Одноразовий квиток AB (дві тарифні зони: центр міста та райони поза кільцевою лінією S-bahn до околиць міста) коштує 2,8 євро. Такий же двозонний квиток, але на 7 днів, коштує 30 євро. Після придбання квиток необхідно валідувати за допомогою спеціального валідатора в автобусі або на станції електрички чи метро. Тобто, ніяких кондукторів, передавань грошей через увесь салон або водієві, ніяких оцих «Передня площадка, хто ще не оплотив проєзд?»

Втім, і зайцем проїхати не вийде – у будь-який момент може зайти контролер із ручним терміналом і вибірково перевірити квитки пасажирів. Що буває з тими, у кого квитків не виявилось, не знаю, і знати навіть не хочу. Тож, краще мати квиток.

По-третє, окрім усього перерахованого, є ще й спеціальний мобільний додаток BVG, який дозволяє визначити необхідний маршрут, графік руху, придбати квитки та спланувати поїздку. (Ну і Google Maps App rocks).

По-четверте: рух транспорту. Автобуси рухаються із інтервалом 10 хвилин. Найпізніші – до 23:00. Хоча є й нічні автобуси, ці мають інтервал до 30 хвилин, працюють до 4:00. Допізна працює і S-bahn. Тут, правда, бувають варіанти – інколи потяги скасовують. І табло про це теж повідомляє. Якщо один потяг скасували, найімовірніше, що наступний виявиться забитим під зав’язку.

По-п’яте: я оце й не знаю, чи варто згадувати, що берлінські водії автобусів не слухають шансон і взагалі, будь-яке радіо, працюють в уніформах, привітні і володіють англійською?

По-шосте: реклама що у автобусах, що у S-bahn та U-bahn строго регламентована, не затуляє вікна і гармонійно вписується в інтер’єр салону.

По-сьоме: у салонах автобусів та електропотягів передбачені вільні майданчики, де зручно можна розмістити й дитячий возик, і велосипед, й інвалідний візок, і пару дорожніх валіз. Тут же – декілька відкидних сидінь. Так що у досить вузьких проходах між рядами сидінь пасажири не «тусуються» і ніхто їх не просить «пройдіть на середину, чого ви тут стали, там же оно повно місця, середина ж пуста».

Тут мав би бути якийсь дуже розумний висновок/заклик/зрада, але його не буде. Я просто хочу у Берлін!

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода