Про «мову ненависті»

Галина Березенко, RSS,
Дата: 18-08-2018, 14:40

А тепер - про серйозне. Навіть дуже серйозне.

Так, у рамках воркшопу Challenge 1918|2018|2118 ми розглядали, зокрема, і таке явище. Тут окремо зазначу, що "мова ненависті" у даному випадку - це відверта дискримінація за статевою чи гендерною ознакою, національним походженням, ксенофобія та антисемітизм (хоча у широкому сенсі "мова ненависті" може починатися і з незначного, здавалося би, знецінювання вашого досвіду, думки, зовнішності).

Про «мову ненависті»

Власне, мова ненависті існувала завжди, проте тільки із появою Інтернету та соціальних мереж проблема стала очевидною та кричущою. У нашому випадку, власне, до того, як це визнати проблемою, слід, по-перше, визнати, що соцмережі, тобто, Facebook є вагомим медіасередовищем, причому, прямої дії, по-друге, визнати, що у ньому є окремі люди і цілі добре скоординовані групи людей, які можуть за декілька годин під, здавалося би, досить нейтральним постом влаштувати "срач у коментах", або, як говорять у Німеччині, "shitstorm".

Тут, слід, певне, зазначити, що "shitstorm", на відміну від "срачу у коментах", який прийшов ще з ЖЖ та форумів, зазвичай, координований та має направлену дію. Зокрема, такий, який одного разу пережила блогерка і політична консультантка Alice Greschkow, зайшовши, як комусь видалося, на питомо чоловічу територію - мистецтва ведення політичних дебатів. Або ж, як власниця невеликої ветклініки у провінційному німецькому містечку, яка розмістила оголошення про збір пожертв для мігрантів. Бідолашна жінка за декілька годин виявила, що її пост розійшовся по хейтерських спільнотах сотнями репостів. Гадаю, не варто згадувати про зміст коментарів. Скажу лишень, що по допомогу авторка оригінального посту звернулася по допомогу до Amadeu Antonio Foudation. Про що нам розповів представник фундації Stefan Lauer.
Про «мову ненависті»

Тут, варто, певне, зазначити, що у кожної країни - своя "зрада". І у Німеччині це - тема азійських мігрантів із мусульманським бекграундом. З цього активно користаються ультраправі політичні угрупування. Втім, посилення таких угрупувань і прихід їх до влади у тій чи іншій формі - то спільний тренд, що викликає занепокоєння у більшості країн Європи (а тепер накладіть це на українські реалії. Нічого не нагадує?).

Ультраправі не завжди діють ось так в лоб. Подекуди, для залучення прихильників, вони користуються принципом "вікна Овертона", починаючи із тем, що викличуть природне занепокоєння і обурення у більшості добропорядних громадян - скажімо, створивши спільноту чи сторінку із засудженням педофілії, - йшлося у лекції Stefan Lauer. (Ок, яке у нас може бути "вікно Овертона"?) А далі - люди взагалі створіння дуже емоційні. І експлуатація базових страхів і фобій може ой як далеко завести... Оскільки, як свідчать дослідження, боти тільки починають "shitstorm". Решта його - вже справа рук добропорядних громадян.

Важливо також зауважити, що диффамація у соцмережах у Німеччині переслідується у законодавчому порядку. Проте, і тут є свої недоліки - бюрократична тяганина при оформленні таких справ, недостатня кваліфікація поліцейських, які з цим стикаються, свобода слова, знову-таки. А притягнути до відповідальності або вплинути на керівництво компанії, яка володіє соцмережею - то практично фантастика навіть у Німеччині.

Власне, що ж радить Stefan Lauer, якщо ви бачите, що не просто "у інтернеті хтось неправий", а що там відбувається справжній "shitstorm", або, що ще гірше - ви раптом стали його мішенню?
Передовсім, універсальна порада, яка з нами ще із ЖЖ та форумів - "не годуйте троля". Тобто, не вступайте у полеміку з автором посту чи коментаря, який вас надзвичайно обурив. Ви ніколи не зможете переконати його у зворотньому чи визнати раціональність ваших аргументів, тільки витратите час та зіпсуєте собі настрій. Якщо проблема, яку порушив автор посту/коментаря, вас дійсно турбує, спробуйте обговорити її у дружньому середовищі - серед ваших рідних/друзів/знайомих, або у відповідних групах підтримки на ФБ. Якщо хочете переконати когось у важливості зміни підходу до проблеми - починайте з тих, хто довіряє вашій думці, того, хто є у найближчому середовищі. Але, слід при цьому відслідковувати, як вам у цій дискусії - при перших ознаках дискомфорту варто з неї вийти.
(Ну і чарівний банхамер ніхто не скасовував

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода