Міф 1. Причина – насіння й жуйки
Одна з теорій виникнення гострого апендициту – порушення моторики кишечнику в ділянці ілеоцекального кута (частина кишки й апендикс), що зі свого боку призводить до двох процесів: порушення мікроциркуляції (кровопостачання) й активації процесів бродіння і гниття. Як наслідок – зростання «поганої» кишкової флори. У результаті виникає запалення, яке поширюється зі слизового відростка на всю його товщу. Виявити, що саме запускає процес, неможливо. Інакше, прибравши ці фактори, можна було б назавжди позбавити світ від апендициту.
Міф 2. М’ясо підвищує ризик
Уживання надмірної кількості м’ясної їжі призводить до посилення процесів бродіння й гниття в кишківнику. Однак це не привід відмовлятися від м’яса зовсім. Відсутність у раціоні необхідних амінокислот, мікроелементів призводить до неможливості синтезу організмом різних білків, що в результаті запускає каскад інших патологій. Так що в дієті варто дотримуватися здорового глузду.
Міф 3. Це дитячий недуг
Так, на апендицит переважно хворіють пацієнти молодого і середнього віку, жінки частіше, ніж чоловіки. Однак він може трапитися й у 80 років. У старшому віці це захворювання небезпечніше, адже людина до цього часу, як правило, має інші супутні патології.
Міф 4. Симптоми однакові у всіх
З’явився біль під лопатками, потім змістився й локализувався в правій клубовій ділянці (між нижніми ребрами й кістками таза), піднялася температура, була нудота, блювання – це класична картина апендициту. Але захворювання не завжди протікає типово. Не дарма апендицит називають «мавпою черевної порожнини»: вона може «вилізти» в будь-якому місці. Основа діагнозу – опитування та огляд хворого. Далі виконують УЗД черевної порожнини.
Міф 5. Апендицит буває хронічним
Ні. Можлива інша ситуація. Якщо в пацієнта трапився апендицит, але він вчасно не звернувся в стаціонар, можливі два результати. Або відросток розривається й розвивається перитоніт, тобто гнійне запалення в черевній порожнині. Або запалений відросток відмежовується від черевної порожнини організма, утворюється щільний інфільтрат, який або нагноюється, і формується абсцес.
