Російське воєнно-історичне товариство (РВІТ) прислало у Сандармох свою експедицію, щоб у місцях поховань жертв Великого терору знайти могили радянських вояків, розстріляних фіннами. З експедицією була спеціяльний кореспондент опозиційної російської «Нової газети» Ірина Тумакова, яка розповіла правду про цю подію.
Експедиція працювала від 24 серпня до 5 вересня. Здавалося, що нові шукачі намагаються «відкрити» уже давно відоме. Останки репресованих радянських громадян виявили у Сандармосі 1997 року активісти товариства «Меморіял», зокрема його карельський представник Юрій Дмитрієв, який тепер позбавлений волі за вигаданими звинуваченнями.
Табір для експедиції РВІТ поставили в лісі біля урочища Сандармох 24 серпня. Свій намет поставив і спеціяльний пошуковий батальйон Міністерства оборони Росії. Керівник пошуків Сергій Баринов спершу став докоряти журналістці, що вона самовільно зайшла у розташування військової частини, визнав, що солдати шукатимуть поховання в’язнів фінських концтаборів й тут же зізнався, що не знає, де були ці табори.
– «Меморіял»? — перепитав він. — Не знаю такого товариства. Розстріли репресованих в Сандармоху не доведені.
Але голова петербурзького «Меморіялу» Ірина Фліге почала розкопки в Сандармоху разом з Ю. Дмитрієвим у 1997 році. Було встановлено, що тут поховано 6,431 особу. З іменами і біографіями. Є документи, у яких описано, на яку відстань з Медвежегірського ізолятора людей возили на розстріл. Є дані, коли і як проводили розстріли. В числі розстріляних 1,111 особа — так званий Великий соловецький етап 1937 року.
Звідки ж походить версія про розстріляних фінами полонених? Її висунули у 2016 році професори Петрозаводського університету Юрій Килин і Сергій Веригин. В липні 2016 року газета «Ізвєстія» написала: «Захоронені в розстрільних ямах люди, яких вважали жертвами сталінських репресій, можуть виявитися радянськими червоноармійцями, страченими у фінських концтаборах». «Меморіял» заявив протест. В грудні Ю. Дмитрієв був арештований.
І. Фліге заявила: «За усі роки війни і окупації фіни розстріляли 2,000 полонених. Усіх полонених у Фінляндії було 60 тисяч осіб. Виходить, ці 2,000 страчених лежать саме у Сандормоху?». Поховання НКВД у Сандормоху було засекреченим, фіни про нього не знали. Немає жодного свідчення, що фіни виявили ці поховання. Коли б це сталося, вони розпочали б велику пропагандистську кампанію.
Тепер добре відомо, де були фінські табори полонених. Возити звідти в’язнів на розстріл за 20-30 кілометрів у Сандормох було недоцільно: у тих місцях тривали бої, вузькі лісові дороги були захаращені воєнною технікою. Засуджених до страти полонених фіни розстрілювали у таборах і там же їх хоронили.
Але нова експедиція вже 27 серпня виявила поховання, у якому було три трупи зі зв’язаними за спиною руками. У кожному з трьох черепів – діра у потилиці. На кожному був однострій з однакового зеленого матеріялу.
Як пошуковики могли так точно почати розкопки у правильному місці?
Директор Медвежегірського музею Колтирін ввaжає, що страчені були солдатами, які відстали від своєї частини.
У Сандармоху в роки війни була передова лінія боїв і про розстріли полонених не могло бути й мови. Фінляндія готова надати усі документи про табори полонених. Чому ж досі ніхто не шукав сліди розстріляних червоноармійців?
Яка ж мета експедиції? Така ж, що тепер й в Катині, – прикрити злочини сталінського часу іншими злочинами, поставити нові пам’ятники, щоб люди вже не пам’ятали про жертви політичних репресій. Мовляв, це жорстокі ворожі фіни розстрілювали невинних полонених, а страти тисяч українців – вигадка «Меморіялу».
