Вшанували пам’ять Нечуя театралізованим святом

Вшанували пам’ять Нечуя театралізованим святом

Для земляків І.С.Нечуя-Левицького нинішній рік несе особливий зміст. Збіглися два ювілеї письменника: 180-річчя від дня його народження та 100-річчя від дня смерті. Пам’ять класика української літератури, автора справді безсмертної «Кайдашевої сім’ї» вшанували у суботу 15 вересня театралізованим святом «Кайдашеві гостини». Простору площу перед районним будинком культури обрамили «столи достатку» від новостворених об’єднаних територіальних громад та виставки творів місцевих митців: художників, вишивальниць, в’язальниць, лялькарниць… Про це інформує власний кореспондент «Нової Доби».

Гостей свята припрошували скуштувати традиційних українських страв- вареників, пирогів, сала, гарбузової каші і багато іншого, на що вдатні умілі руки жінок. Дивувалися, фотографували, захоплювалися витворам кулінарного мистецтва, а особливо запеченим поросяті та гусакові, ряжанці у глечику прямо з печі,з коричневою шкіркою, куштували з горщиків печеню, а культармійці пригощали всіх охочих смачною пшоняною кашею. А ще ж столи достатку були прикрашені мальовничими композиціями з гарбузів,буряків, інших овочів та фруктів – всіх багатств Нечуєвої землі.

Після того, як всю смакоту оцінило й журі, визначили авторів найкращого і найбільшого вареників, найсмачніших пирога і каші – гідно оцінили старання куховарок.

Театралізоване дійство розгорнулося прямо біля входу в будинок культури, а глядачам створили максимум зручностей: вся площа була заставлена лавками для сидіння. Крім традиційних художніх номерів на національну тематику, самодіяльні артисти показали сценку з «Кайдашевої сім’ї», влаштували показове розучування старовинних танців – гопака, польки, краков’яка та інших.

Відбулися також конкурс на найдовше дівоче волосся та таємний (вибирали переможця з глядачів) на найкращі чоловічі вуса. Молодь змагалася у козацьких забавах – перетягували канат, мірялися силою.

Люди не розходилися кілька годин, адже всім було весело й цікаво не лише згадати славетного Нечуя, але й долучитися до своїх національних коренів, відчути себе українцем не тільки за зовнішніми атрибутами.

Людмила Моренко

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x