Починаємо «Добу»

Дата: 24-09-2018, 06:56

Починаємо «Добу»
Починаємо добу: 24 вересня — 267-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 98 днів

Міжнародний день караванника, всесвітній день моря


Події

1838 — розпочалось будівництво Новоросійська
1852 — перший політ на дирижаблі з паровим двигуном зробив француз Анрі Жіффар.
1869 — на американському ринку відбулася паніка через масову скупку золотих злитків двома бізнесменами («чорна п'ятниця»).
1941 — початок «пекельної осені» або «вогняний смерч» — спецоперації НКВС СРСР зі знищення центру окупованого німцями Києва. Підривалися заздалегідь таємно заміновані радянськими диверсантами житлові будинки та важливі об'єкти інфраструктури міста. Вибухи в центі міста тривали протягом п'яти днів, з 24 по 28 вересня, окремі будівлі (як то Успенський собор) були підірвані також протягом жовтня та листопада, всього було знищено 940 будівель. При цьому загинули тисячі мирних мешканців міста та сотні німецьких військовиків (радянська влада ніколи так і не оприлюднила кількість жертв), 50 тисяч киян залишилися без житла. Спричинену вибухами пожежу німецьким протипожежним командам вдалося загасити лише через два тижні.
1960 — у США пущено на воду перший атомний авіаносець «Ентерпрайз».
1989 — Папа Іван Павло ІІ привселюдно приніс вибачення Галілею й повернув йому «право бути законним сином церкви».
1993 — Мін'юст України зареєстрував Організацію Українських Націоналістів (ОУН), голова — останній Президент України в екзилі М. Плав'юк.
1995 — Україна відхилила пропозицію президента Білорусі Олександра Лукашенка про створення митного союзу з Білоруссю і Росією.
1998 — в Ліоні (Франція) уперше проведена операція з трансплантації руки людині.
2004 — під час президентської виборчої кампанії в Україні в Івано-Франківську було вчинено «яєчний замах» на Віктора Януковича

Народились
714 — Піпін ІІІ Короткий, франкський король, засновник династії Каролінгів.
1501 — Джироламо Кардано, італійський фізик, математик, філософ
1547 — Файзі, поет та письменник часів правління падишаха Акбара з династії Великих Моголів.
1550 — Тан Сяньцзу, китайський драматург та поет часів династії Мін.
1583 — Альбрехт Валленштайн, герцог Фридландський та Мекленбурзький
1610 — Хуан Цзунсі, китайський філософ-неоконфуціанець, поет, суспільно—політичний діяч і вчений-енциклопедист часів династії Мін.
1629 — Радж Сінґх, раджа князівства Мевар, поет, один з очільників повстання проти Великих Моголів.
1717 — Хорас (Горацій) Волпол, 4-й граф Орфорд, англійський письменник, засновник жанру готичного роману («Замок Отранто»).
1739 — Григорій Потьомкін, російський державний діяч.
1749 — Йосип Михайлович де Рібас (Жозеп де Рíбас і Бойонс, Хосе де Рібас і Бойонс, Осип Михайлович Дерібас) — перший градоначальник Одеси, російський адмірал, за походженням каталонець
1780 — Гендрік Толленс, нідерландський поет, дуже відомий своїм твором «Ті, в кого нідерландська кров», що у 1815—1932 роки був гімном Нідерландів.
1796 — Антуан-Луї Барі, французький скульптор.
1801 — Михайло Остроградський, український математик і механік.
1816 — Чалий Михайло Корнійович, український педагог і громадсько-культурний діяч, біограф Т. Г. Шевченка.
1821 — Ципріан Каміль Норвід, польський письменник, маляр і скульптор.
1884 — Гуго Шмайссер, конструктор піхотної зброї.* 1894 — Купчинський Роман Григорович, український поет, прозаїк, журналіст, композитор, критик, громадський діяч.
1896 — Ельза Тріоле, французька письменниця (новелістка, романістка) і перекладачка.
1896 — Френсіс Скотт Фіцджеральд, американський письменник.
1905 — Северо Очоа, іспано-американський біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1959 року
1906 — Карабелеш Андрій, закарпатський педагог і поет російської орієнтації.
1909 — Бурлін Валентин Федорович, російський радянський письменник, вчений-економіст і статистик.
1910 — Цао Юй, китайський драматург.
1911 — Костянтин Черненко, Генеральний секретар ЦК КПРС.
1913 — Лоуренс Г'ю Аллер, американський астроном
1914 — Дереч Дмитро Григорович, український прозаїк, драматург, перекладач.
1916 — Біда Костянтин, український літературознавець, перекладач.
1922 — Понеділок Микола Васильович, український письменник, автор збірок гумористичних оповідань, член ОУП «Слово».
1923 — Подолян Микола Петрович, український поет, публіцист, журналіст.
1924 — Ніна Бочарова, українська радянська гімнастка, дворазова олімпійська чемпіонка, дворазова срібна призерка Олімпійських ігор
1934 — Ясутака Цуцуй, японський новеліст, актор, сценарист, літературний критик, композитор, майстер метапрози.
1936 — Юречко Віталій Іванович, український поет, дитячий письменник, прозаїк, перекладач, журналіст.
1937 — Ярослав Калакура, український історик.
1940 — Володимир Бєляєв — український радянський важкоатлет, срібний призер Олімпійських ігор.
1941 — Лінда Маккартні, фотограф, музикант, активістка вегетаріанського руху та руху за гуманне поводження з тваринами, перша дружина Пола Маккартні
1945 — Рубальська Лариса Олексіївна, російська поетеса.
1949 — Педро Альмодовар, іспанський кінорежисер.
1949 — Марія Літошенко, українська радянська гандболістка, олімпійська чемпіонка.
1952 — Юрій Богуцький, український політик і державний діяч.
1956 — Тракало Василь Йосипович, український журналіст, письменник, редактор.
1958 — Кевін Сорбо, американський кіноактор.
1969 — Шон Крехан, американський барабанщик Ню-метал гурту Slipknot
1972 — Олена Петрова, українська біатлоністка, срібна призерка Олімпійських ігор.
1975 — Полежака Артем Якович, український поет-слемер, співак та шоумен.
1984 — Людмила Йосипенко, українська легкоатлетка

Померли

1054 — Герман із Райхенау, німецький монах-бенедиктинець, історик, астроном, математик, поет, теоретик і автор музики.
1534 — Михайло Глинський, український князь, державний діяч, керівник антипольського повстання на поч. XVI ст.
1541 — Парацельс (справжнє ім'я Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гогенхейм), найзнаменитіший лікар Європи.
1735 — Петр Ян Брандль, чеський живописець, представник пізнього бароко.
1802 — Радищев Олександр Миколайович, російський письменник, просвітитель, дисидент.
1820 — Срезневський Іван Овсійович, професор красномовства, поезії й слов'янських мов Харківського університету, батько Ізмаїла Срезневського. Російський поет-класицист, перекладач Овідія, Горація, старозавітної релігійної лірики (Псалмів, Пісні пісень).
1914 — Ісмаїл Гаспринський, кримськотатарський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч.
1920 — Петер Карл Фаберже, російський ювелір, засновник сімейної фірми і династії.
1930 — Мюллер Отто (художник), видатний представник німецького експресіонізму, член арт-гурту «Міст».
1933 — Сластіон Опанас Георгійович, маляр-графік романтично-народницького напряму, етнограф, архітектор і педагог.
1935 — Перетц Володимир Миколайович, український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої і середньої української літератури і української творчості.
1936 — Лазаревський Борис Олександрович, український та російський письменник.
1967 — Роберт ван Гюлік, нідерландський письменник, сходознавець, дипломат, музикант.
1977 — Турсун-заде Мірзо, таджицький радянський поет, класик сучасної таджицької літератури.
1983 — Сарвешвар Даял Саксена, індійський поет, письменник, журналіст, драматург.
1988 — Дучимінська Ольга Василівна, українська письменниця, поетеса, літературний критик, перекладачка.
1991 — Доктор Сюз , американський дитячий письменник і мультиплікатор («Як Ґрінч украв Різдво!»).
1992 — Лучук Володимир Іванович, український письменник. Чоловік письменниці Оксани Сенатович, батько письменника Івана Лучука, шумеролога Тараса Лучука.
1998 — Альтшулер Генріх Саулович, радянський винахідник, письменник-фантаст (псевдо — Генріх Альтов).
2004 — Франсуаза Саган, французька письменниця, видатна авторка повоєнної французької літератури.
2007 — Потупейко Михайло Миколайович, український письменник і громадський діяч.

Мотиваційна фраза дня: «Доки є бодай одна спроба – ти не програв» — Сергій Бубка.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода