Листяний перегній здатний виконати відразу кілька функцій: поліпшити структуру ґрунту, мульчувати, а також підкисювати ґрунт для тих рослин, яким це необхідно для повноцінного розвитку. Є лише одна умова – приготувати його слід правильно, вчасно і з потрібних компонентів.

Перегній готують восени. До його складу входить опале листя, якого у цей період багато не тільки на самій ділянці, але й поблизу – скрізь, де ростуть дерева. Живильних речовин листяний перегній не містить практично ніяких, тому як підживлення розглядати його нема рації. Зате ґрунт, перемішаний з ним, здатний набагато довше втримувати вологу в кореневій зоні рослин, що допомагає їм у посушливі періоди. Саме в перегної люблять жити дощові хробаки, що спрощують життя садівника, збагачуючи ґрунт гумусом. Це й чудова добавка до компосту. Що не менш важливо, готування листяного перегною повністю рятує від необхідності спалювання листя.
Сировину збирають звичайно віяловими граблями, ручними серед посадок і газонними на великих просторах між деревами й на газонах. Підійдуть абсолютно будь-які листочки, крім горіхових. У горісі містяться речовини, які заважатимуть кореневій системі рослин розвиватися. Збирати матеріал можна в будь-яку погоду, але краще у вогку, оскільки мокре листя швидше розкладається. Якщо в арсеналі садової техніки є пилосос або газонокосарка, можна скористатися ними, тому що в цьому випадку листя буде ще й подрібнюватися, не говорячи вже про те, що заощаджуються час і сили. Подрібнене листя розкладатиметься швидше. Але збирати листя технікою можна лише в суху погоду, а працювати газонокосаркою потрібно хоча б через день: при накопиченні занадто великого шару опалого листя її робота буде мати низький ефект.

Зібране листя зволожують, якщо в цьому є необхідність, щільно укладають і трамбують. Для укладання листя можна використовувати сітчасті куби або садові мішки із щільного поліетилену. Верх і в тому, і в іншому випадку залишають відкритим. Продаються також і спеціальні мішки, призначені саме для готування перегною. Грибки, що розкладають листя та перетворюють його на перегній, кисню практично не споживають, але їм потрібна підвищена вологість. Як зволожувач краще використовувати зелену траву, змішуючи її з листям.
Процес утворення листяного перегною триває рік. Так що до часу закладення чергової партії листя, попередня вже готова для використання. Для одержання листяного перегною підійде будь-яке листя. Швидше за все розкладається листя берези, клена, дуба та інших листопадних дерев.
Молодий перегній, що виходить через рік після закладення, містить не до кінця перегнилі «кістяки» листя, невеликі сучки, рідше зустрічаються майже цілі листочки. Його додають у ґрунт на ділянці або в контейнери, використовують для прикопування під рослини або як мульчу, за його допомогою вирівнюють газони і підсипають багаторічники перед зимівлею.
Витриманий перегній – майже однорідна маса, у якій відсутні не перероблені листяні залишки. У ньому добре пророщувати насіння й розсаду.
Перегній, основою якого став хвойний опад, найкраще використовувати при мульчуванні ацидофілів – гортензії, камелії, рододендронових і верескових рослин. Строк його дозрівання три роки.