Для жінок, які потерпають від домашнього насильства, у кожній конкретній ситуації алгоритм дій може бути різним і він залежить від багатьох факторів, зокрема від того, наскільки ризикованою є ситуація для жінки та її дітей, від віку дітей, місця проживання тощо. Але у будь-якому випадку є декілька основних дій, які жінка може вчинити для захисту від насильства. Що робити, коли жінки потерпають від домашнього насильства сьогодні на прес-конференції у «Новій Добі» розповіли регіональна координаторка БО «Позитивні жінки» Марія Севериненко та юрист Тамара Мельнікова.
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначені права постраждалих осіб, одними із яких є:
– на забезпечення постраждалим особам доступу до правосуддя та інших механізмів юридичного захисту, у тому числі шляхом надання безоплатної правової допомоги у порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу». Цим Законом розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги (для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей. 7 січня 2018 року ці категорії осіб отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу, що полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів із надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.
– на своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно постраждалої особи домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;
– на відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством.
Так, постраждала особа має право особисто або через свого представника звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. Заява подається до суду за місцем проживання (перебування особи).
До заяви обов’язково повинні бути додані докази, які підтверджують обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису.
Доказами можуть бути: складений поліцією протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків, висновок експерта, технічні звіти телефонного оператора, щодо розмов особи, яка вчинила насильство та інші.
Виклики поліції дуже часто стають єдиним доказом при розгляді справ у судах того, що відбувалося насильство. Тому дуже важливо викликати представників ОВС у кожному випадку насильства і це не залежить від того, проживає кривдник з потерпілою разом чи вже окремо.
Суд видає обмежувальний припис на строк від одного до шести місяців. Приписом визначаються один або декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника:
– заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) із постраждалою особою;
– усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
– заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
– заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
– заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
За заявою постраждалої особи на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням.
Постраждала особа має право звернутися до суду з позовом:
– про відшкодування кривдником компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника.
Окрім звернення до суду за відшкодуванням матеріальних збитків постраждала особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданих внаслідок домашнього насильства, моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальних збитків, які підлягають відшкодуванню, та не пов’язана з їх розміром.
Постраждала особа має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, у порядку, встановленому законодавством. Факт домашнього насильства може бути відігравати вирішальну роль у вирішенні сімейно-правових ситуацій. Мова йдеться про розірвання шлюбу де однією з причин розірвання шлюбу не будуть «різні погляди на сімейне життя» а саме вчинення домашнього насильства.
Саме встановленням судом такої обставини при вирішення питання про розірвання шлюбу в подальшому матимуть вирішальне значення при вирішенні питання що стосуються захисту прав та інтересів дітей, що проживають у сім’ях, де чиниться насильство. Передусім ідеться про обмеження того з батьків який чинить насильство.
