Світова екоспільнота регулярно наголошує на небезпеці неправильної утилізації батарейок, проте чимало людей продовжують викидати батарейки у смітник разом з іншими відходами. А чи знали ви, що лише одна батарейка забруднює 400 літрів води, отруює 20 квадратних метрів ґрунту, вбиває 2 дерева, навіть може вплинути на життя диких тварин та родючість землі? Всього лише одна батарейка може стати зброєю масового ураження!
Зовні батарейки вкриті яскравими гарними оболонками і тому не викликають у нас відчуття небезпеки чи якогось занепокоєння, проте це не змінює їхньої хімічної природи. Тож, спробуємо розібратися, чому батарейки настільки шкідливі. У цьому мені допоміг Олександр Спрягайло, завідувач кафедри біології, екології та агротехнологій ЧНУ, кандидат біологічних наук. Він детально описав склад батарейок та пояснив, чому так важливо їх правильно утилізувати.
– Батарейки – це вироби, де хімічна енергія перетворюється на електричну. У продажу є великий вибір елементів живлення, у яких застосовують різні комбінації електродів, кислот і лугів, – каже еколог. – При потраплянні у навколишнє середовище оболонки батарейок швидко псуються і їхній вміст потрапляє у ґрунт чи воду, забруднюючи їх. Локальний контакт живих істот із середовищем може як мати швидку негативну дію (особливо на дрібні організми), так і пролонгований чи накопичувальний вплив, у т. ч., на людину. Свинець, ртуть, кадмій, нікель здатні мігрувати з ґрунту у рослини, а відтак – у організм людини. Вони досить токсичні, канцерогенні, здатні накопичуватися в організмі і викликати ряд захворювань нервової, кровоносної, опорно-рухової систем, позначатися на розумовій діяльності та статевій сфері.
Під металевим покриттям починається корозія, через це вивільняються шкідливі речовини і їх поглинає ґрунт. Далі вони потрапляють в річки, озера, організм людини та тварин. Свинець знищує клітини крові, шкодить печінці і ниркам. Випари ртуті впливають на органи дихання, а цинк і нікель пошкоджують головний мозок. Непоганою альтернативою батарейкам є відмова від техніки, що потребує змінного живлення. Її завжди можна замінити приладами, що працюють від мережі чи альтернативних джерел.
Як зауважує Олександр Спрягайло, правильно зібрані елементи живлення можна безпечно утилізувати на спеціальних підприємствах практично без шкоди навколишньому середовищу. Для промисловості відпрацьовані батарейки – це сировина з високим рівнем концентрації цінних елементів, що можна використовувати повторно. Проте таких підприємств в Україні, на жаль, обмаль. Адже, переробка батарейок – дуже дороговартісний і неприбутковий бізнес. Про це зазначив екоактивіст ГО «Альтернативна реальність» Олександр Савенко.
– Ми зверталися у Департамент екології та природних ресурсів. Отримали відповідь, що в Україні немає підприємств, що зорієнтовані на переробку батарейок, – говорить Олександр. – Зрештою знайшли одне підприємство у Львові, навіть уклали з ним угоду: власним коштом ми відправляли туди батарейки, а там безпосередньо переробляли саме на вторинні ресурси. У процесі переробки їх перетворюють на різні компоненти, що можна використати повторно, ті що не підлягають повторній переробці – просто утилізують. На жаль, зараз це підприємство припинило свою діяльність. Тому наразі ми можемо лише накопичувати батарейки. Взагалі, це не є прибутковою справою, ми робимо це на громадських засадах.
Активісти ГО «Альтернативна реальність» започаткували проект послуг із сортування, вивезення і утилізації побутових відходів від населення. Завдяки цьому у трьох селах на Черкащині з’явилися скриньки для відпрацьованих батарейок – Руській Поляні, Геронимівці, Мошнах та Черкасах. Ці скриньки можна знайти у деяких багатоквартирних будинках, приватних підприємствах, школах та інших закладах.
У Черкасах контейнери для збору небезпечних відходів облаштували в декількох місцях:
– біля будівлі Черкаської міської ради (вул. Байди Вишневецького, 36) – збір відпрацьованих батарейок та енергозберігаючих ламп;
– в приміщенні міського Палацу молоді (вул. Сумгаїтська, 12) – збір відпрацьованих батарейок;
– в адмінприміщенні по бульвару Шевченка, 307 та 117 – збір відпрацьованих батарейок. (колишні приміщення Придніпровського та Соснівського райвиконкомів). Сюди можна приносити для подальшої утилізації використані люмінесцентні й енергоощадні лампи, батарейки та акумулятори.
Окрім того, у місті діють так звані «мобільні» пункти збору відпрацьованих батарейок. У жовтні їх можна знайти за наступними адресами:
6 жовтня з 11:00 до 16:00 – бул. Шевченка/вул. Юрія Іллєнка (біля магазину «Абсолют»);
10 жовтня 3 07:00 до 19:00 (перерва з 12:00 до 16:00) – вул. Дахнівська, біля магазину «Сосняк»;
17 жовтня з 07:00 до 19:00 (перерва з 12.00 до 16.00) – вул. Героїв Майдану, неподалік адміністративної будівлі КП «Соснівська СУБ».
Як вказано на сайті Черкаської міської ради, небезпечні відходи від населення в Черкасах збирають із 2012 року. Тоді вперше запрацювали мобільні пункти збору. Пізніше цей досвід перейняли й інші українські міста, серед них – Львів, Луцьк, Хмельницький. Зібрані люмінесцентні й енергоощадні лампи утилізуватимуть, натомість батарейки – зберігатимуть.
Якщо ви дотримуватиметесь правил правильного сортування сміття і його утилізації, зрештою станете екологічно свідомим та відповідально ставитиметесь до довкілля.
