«Поки не почалося...» з Борисом Юхном

Дата: 8-10-2018, 09:25

«Поки не почалося...» з Борисом Юхном
Хроніки доби
8 жовтня
8 чи 9 жовтня 1871 року у Красенівці народився Іван Піддубний – не так вже й важливо. У добрих 90% джерел вказується 8 число, а ось, наприклад, у святковому буклеті до 145-річчя атлета та ще кількох – наступне.
У Красенівці тодішньої Полтавської губернії Іван дивував земляків силою 21 рік. Приблизно стільки ж Іван Максимович прожив у курортному містечку Єйськ, де й помер 8 серпня 1949-го. Помер не так від віку, бо в його роду й сотня літ не була дивиною, як від голоду.
Між цими датами – чотири десятиліття на борцівському килимі з понад двома тисячами поєдинків. Називаючи його «непереможним чемпіоном чемпіонів», ми зовсім трішечки прикрашаємо минувшину – Піддубний теж поступався, але кількість його поразок можна було б полічити на пальцях.
До речі, за мірками теперішніх атлетів-бодібілдерів, Іван Максимович не міг похизуватися колосальною антропометрією. Зріст – 184 см, вага – 116 кг, об’єм грудей – 134 см, біцепс – 44 см, шия – 50 см, стегно – 68 см. Але не слід забувати, що ці параметри набувалися лише працею на килимі та зі снарядами, без будь-яких «чудодійних препаратів», і кожен м’яз атлета залишався еластичним і «живим» до мікроскопічного волокна. Інакше – не поборешся, не переможеш. І вправа «шпагат» для Піддубного залишалася звичою навіть у поважному борцівському віці.
Про роки спортивної слави нашого уславленого земляка (ну загалом-то – земляка з 1954 року) нам відомо все і навіть більше, бо богатирі завше гідно вшановувалися «усною народною творчістю». А от останні роки життя атлета ще й тепер залишаються «розділом біографії», який згадується неохоче.
1927 рік. Повернувшись достатньо заможним чоловіком із Америки (хоча неспівставно більше заробили на ньому), Піддубний із дружиною та пасинком оселилися у згаданому Єйську – курортному містечку на російському боці Азовського моря. Придбали просторий дерев’яний будинок із чималим садом й жили собі без особливих життєвих пригод до окупації. А коли містечко зайняли німці, Піддубний взяв, та й відкрив кабачок-більярдну. «Я в їх політику не лізу, нікого не чіпаю, то й мене не чіпатимуть», – можливо так він міркував. І що дивно – не чіпали! У своєму закладі «великий Іван» був і адміністратором, і вишибалою, тому не раз і не двічі виставляв за двері п’яних офіцерів. А на його піджаку виблискував орден Трудового Червоного Прапора...
Звісно, за колабораціонізм Піддубного могли розстріляти або ж, щонайменше, відправити до Сибіру. Але Сталін обійшовся з чемпіоном «поблажливіше»: посадив на продуктову карточку другої групи, тобто за літерою «Б», що означало життя впроголодь навіть для звичайної людини. Якийсь час Піддубний за безцінь розпродував нагороди і тим тримався на світі сам та тримав свою Марусю (пасинка вбили на фронті на початку війни). Те тривало зо пару років, а потім – невдале падіння, перелом шийки стегна і вимушена нерухомість... Коли легендарний борець помер, заощаджень у Марії Семенівни вистачило лише на просту табличку та оградку. Невдовзі шум підняли американці: мовляв – як це так, могила «чемпіона чемпіонів» така бідна і занедбана? Справа скінчилася встановленням пам’ятника у теперішньому міському парку Єйська.

1896 (122) – Уперше надруковано індекс Доу Джонса, який став показником котування цінних паперів на американських біржах.

1906 (112) – У Лондоні перукар Карл Нессер продемонстрував перманент: завивку, що досить довго тримає волосся буквально “у формі”. Що й казати, то був нереальний стрес для його власниць.

1914 (104) – Уперше застосована бомбардирувальна авіація.

1945 (73) – День народження мікрохвильовки. Принаймні, того дня житель штату Массачусетс Персі Спенсер її запатентував, але його піч лише за принципом дії ототожнювалася з теперішню.
Ідея створення «безвогняної» печі виникла у Спенсера тоді, коли він, постоявши біля магнетрону (електронної лампи, яка генерує мікрохвильове електромагнітне випромінювання), виявив, що батончик у його кишені раптом розтанув. Перші СВЧ-пічки призначалися для армійських їдалень та великих ресторанів – то були шафи 175 сантиметрів заввиш і 340 кілограмів вагою. Побутові мікрохвильовки, попервах – теж чималі, почали виробляти у 1955 році.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода