Людиною великого поетичного таланту і незаперечного авторитету серед земляків є Ольга Щекочіхіна з Вільшани Городищенського району. Народилася 1 вересня 1946 року. З раннього дитинства мріяла стати вчителькою – і її бажання здійснилося. Закінчила філологічний факультет Черкаського державного педагогічного інституту. Працювала у рідній школі вчителем мови і літератури, потім завучем, директором.
– Я люблю своїх дітей, і як рідних люблю учнів, – щиро зізнається Ольга Василівна. – Не уявляю свого життя за межами рідного селища. Жити з людьми і для людей – таке моє життєве кредо. Моє життя – це моя рідна Вільшана.
А ще ця чудова жінка усією душею закохана у літературу й сама прагне творити художнім словом. Її поетичні твори залюбки читають, використовують на різних святкових, урочистих та виховних заходах. Полонить самобутність поетичного мислення, чарівність літературного стилю, яким зображає навколишній світ, передає роздуми про все, що відбувається навколо. Це лірик, якому до снаги намалювати будь-які картини навколишнього світу. Вона автор збірок поезій «Надвечір’я» (2013), «Розквітни соняхом, стежино» (2014), «Іду дорогою любові» (2015), «Ключі від серця» (2016), «На крилах любові» (2017).
А нещодавно у черкаському видавництві Юлії Чабаненко побачила світ чергова – вже шоста збірка поезій Ольги Щекочіхіної «Моє життя у барвах кольорових». Книга складається з п’яти розділів: «Вишию рушник я маминим узором», «Не вибирає фарб війна», «Намисто хмар розсипалось по небу», «Не кричіть ніколи про кохання», «Різне». Збірка – підсумок творчості авторки за недавні роки. Видно, що це творчість людини із великим життєвим досвідом. Працює відома майстриня слова з Вільшани над поетичними творами й далі.
