Черкаський цукор

Дата: 21-10-2018, 09:05

Черкаський цукор
Наша область здавна відома як аграрне серце України. Однією з найважливіших галузей в її економіці завжди було виробництво цукру. Ще кілька десятиліть тому на Черкащині діяло понад два десятки цукрових заводів. Продукція, яку вони виробляли, знаходила свого споживача не лише по Україні, а й по всьому Радянському Союзу. Нині ситуація кардинально змінилася. Кількість заводів скоротилася до мінімуму.

Робочі підприємства вдалося зберегти лише завдяки принциповій позиції Геннадія Бобова, який не дав знищити цукрову галузь на Черкащині. Ба більше, діючі переробні підприємства сьогодні не просто функціонують, але й розвиваються. Цукрозаводи ТОВ «Панда» – Селищанське та Тальнівське підприємства – нині працюють надзвичайно успішно, а їхня продукція відома не лише в Україні, а й за кордоном. Товариство не лише дбайливо і зі знанням справи координує роботу заводів і власних сільськогосподарських підприємств, а й постійно розвиває їх, забезпечуючи сучасний рівень якості продукції й умов праці.

– Постійний розвиток і модернізація в епоху тотальної ринкової економіки – це просто необхідність, зумовлена економічною доцільністю, – зазначає в. о. генерального директора ТОВ «Панда» Сергій Підлубний. – Сьогодні у світі виробляється дуже багато цукру. Значно більше, ніж потрібно людству. Ринок уже давно визначений. Є країни, які виробляють, є ті, що споживають. Існують чітко визначені правила гри і стандарти, які не вдасться змінити, тому ми маємо змінюватися самі. Тут варто відзначити особливе ставлення до цукрової галузі Геннадія Бобова. Він завжди наголошував на тому, що єдиний спосіб завоювати ринок – це пропонувати щось краще, вигідніше, якісніше, ніж конкуренти. Як на мене, це слова людини, яка підходить до діяльності серйозно і зі знанням справи. Саме тому ми постійно працюємо над модернізацією підприємства і навчанням персоналу. Візьмемо для прикладу біогазову установку. Це новітнє обладнання, яке допомагає значно збільшити ефективність заводу. З одного боку, збільшує кількість продукту, а з іншого – дозволяє використати з користю так звані «відходи виробництва». Наше підприємство вже 7 років діє в системі європейського стандарту ІSО 9000. Торік отри­мали стандарт 22 000. Підготували завод і про­йшли перевірку. До нас приїжджали працівники спільної німецько-української компанії, яка займається аудитом харчової промисловості в системі безпечності харчових продуктів. Вони працювали в нас три місяці. Провели аудит і дали дозвіл на отримання такого сертифікату. Цього року встановили надсучасний іспанський прес, який дозволяє досягати глибшого рівня віджиму жому. Все це необхідно для того, щоб розвиватися і досягати успіху не лише в межах економічного простору нашої країни, а й за її межами.

Черкаський цукор

Одним із чинників, які значною мірою впливають на діяльність будь-якого підприємства, є його працівники. Із кадровим наповненням на цукрових заводах «Панди» все дуже добре. Підприємства забезпечують стабільним прибутком понад 850 фахівців. Кожен із них тримається за роботу і знає чому, адже тут завжди вчасно і в повному обсязі виплачують зарплати, забезпечують повним соцпакетом та навчають. Спеціалістів і рядовий персонал доставляють транспортом підприємства і за потреби забезпечують гуртожитками.

– Роботу нашого заводу забезпечують близько 400 фахівців, – розповідає технічний директор Тальнівського цукрового заводу Іван Шкребтій. – Середня заробітна плата на підприємстві завжди значно перевищує рівень мінімальної. У нас працюють люди з усієї Черкаської області, враховуючи Маньківський, Катеринопільський, Монастирищенський, Тальнівський райони та багато інших. Багатьох на роботу доставляємо транспортом за рахунок підприємства. Для тих, кому такий режим роботи з якихось причин не зручний, діють гуртожитки. У житлових приміщеннях провели євроремонти, кімнати обладнали всім необхідним для комфортного проживання. Також забезпечуємо працівників безкоштовним харчуванням. Комфортні умови роботи і високий рівень заробітної плати – це принципова позиція компанії «Панда».

Завдяки давній та принциповій позиції Геннадія Бобова жоден працівник на заводі ніколи не відчував тих економічних спадів, через які інколи доводиться проходити заводу. Всі ризики і непередбачені економічні витрати ніяким чином не позначаються ні на сумі зарплати, ні на умовах роботи людей. Кожен отримує обумовлену суму, забезпечується всім необхідним для роботи.

Багато уваги підприємства приділяють населеним пунктам, у яких розміщуються. Окрім наповнення місцевого бюджету і забезпечення роботою місцевого населення, заводи постійно беруть участь у житті села та міста.

– Сільський голова постійно звертається за різними видами допомоги. За кошти підприємства двічі на рік ремонтуються дороги. Допомагаємо з ремонтом сільських установ, забезпечуємо транспортом, часто купуємо вугілля для опалення навчальних закладів, наші спеціалісти допомагають із ремонтом, вивозимо сміття, возимо дітей у школу, – розповідає технічний директор Селищанського цукрового заводу Людмила Гаврилова.

Черкаський цукор

Місце, де з'являється цукор
Селищанський цукровий завод нині є найбільшим в області. Він дає роботу 440 спеціалістам із навколишніх сіл і навіть районних центрів, як-от Сміла та Корсунь-Шевченківський. Цього року завод розпочав діяльність
8 вересня, і після виходу на робочу потужність щодоби виготовляє 340–370 тонн цукру, переробляючи до 3 тис тонн буряку. Продукція заводу реалізується як в Україні, так і за кордоном. Заробітна плата виплачується вчасно і в повному обсязі. Про діяльність, здобутки і досягнення цукрового заводу дізнавалися нещодавно журналісти «Нової Доби».

«У нас гарні заробітні плати, але їх треба заробити»
Однією з особливостей діяльності підприємств ТОВ «Панда» є надзвичайно уважне ставлення до працівників і постійний розвиток виробництва. Про це значною мірою свідчить і серйозність підходу до забезпечення кадрами та модернізації на Селищанському цукрозаводі.

Черкаський цукор

– Кожного року проводимо заходи, які покликані не лише відновити підприємство, а й покращити його діяльність, – відзначає технічний директор Селищанського цукрового заводу Людмила Гаврилова. – В ремонтний період проводимо роботи, спрямовані на поліпшення діяльності в цілому, на покращення економічних та теплотехнічних показників. Насамперед приділяємо увагу безпеці та комфорту роботи працівників. Наприклад, зараз закінчуємо ремонт у гуртожитку. Покращуємо умови для проживання. Плануємо зробити ремонт у їдальні. Постійного ремонту потребує і сама будова заводу. Основна її частина зведена ще в 1847 році, тому доводиться стежити за нею, підтримувати в належному стані. Та найбільшим є обсяг технічних робіт. Постійно відслідковуємо появу нового обладнання, вивчаємо його, і те, що має гарні характеристики, купуємо і встановлюємо. Так, цього року у зв’язку з тим, що будується біогазова установка, ми впровадили і змонтували новітній іспанський прес для віджиму жому. Він дозволяє зробити жом значно сухішим і потім виготовляти з нього пальне для установки. Після закінчення сезону ми обов’язково зберемося і проаналізуємо роботу і цього агрегату, і багатьох інших. Так відбувається постійно. Кожна служба висловлює свою думку. Ми радимось, вивчаємо цінову політику, і якщо виявляється, що це доцільно, шукаємо способи замінити або вдосконалити певну одиницю обладнання.

Завод повністю забезпечує працівників так званим соціальним пакетом. За потреби кожен може взяти лікарняний чи відпустку. Та найпривабливішою для заводчан є зарплата. Вона тут стабільна і досить висока. Настільки, що цікавить не лише жителів навколишній сіл, а й міст. На роботу в Селище приїжджають жителі і Сміли, і Корсуня-Шевченківського.

– Зарплати в нас гарні, стабільні, ніколи немає затримок, різниці між оговореною і реально виплаченою сумою, – продовжує Людмила Євгенівна. – Кожен має додаткові кошти. Коли закінчується сезон, на Новий рік, кожен працівник отримує новорічні подарунки. Така система продумана не випадково, адже робота в нас сезонна. Після закінчення цукроваріння люди йдуть у тривалі відпустки, і їм протягом цього часу треба за щось жити. Умови роботи теж досить комфортні. В нас гарні побутові кімнати, роздягальні, туалети, душові кімнати. Люди можуть прибігти, переодягтися, попити чаю, є гуртожиток. Забезпечуємо спецодягом, оскільки в нас працює система управління якістю, і перебувати на території заводу без спецодягу заборонено. На зміни людей привозимо і відвозимо із навколишніх сіл, міст і навіть сусідніх районів.

З огляду на постійне оновлення обладнання, одним із найважливіших методів по роботі з персоналом є постійне на­вчання. За словами адміністрації, для того, щоб здобувати нові знання, спеціалісти заводу вирушають навіть за кордон.

– Щороку наші спеціалісти відправляються на навчання. Це необхідно для того, щоб розвиватися, здобувати новий досвід, розширювати горизонти бачення. Без цього ніяк, – пояснює пані Людмила. – Ми постійно з року в рік їздимо на конференції в Київ. Там збираються фахівці в цукровій галузі з усього світу, пропонують нові технології, обладнання, діляться досвідом. Літаємо і за кордон. Цього року були в Іспанії. Раніше відвідували Польщу, Білорусь. Запозичуємо в них ідеї, ділимося власними. Потім привозимо додому, впроваджуємо в себе. Навчаються в нас, до речі, не лише спеціалісти керівного складу, а й практично всі робітники. На початку кожного ремонтного періоду видається наказ по підприємству про проведення технічного навчання. В ньому зазначені відповідальні особи, які його проводять. Розписані дні і години навчання. Збираємо колектив, лектор читає доповідь. Ми запровадили такий підхід вже давно. І це не забаганка, а необхідність. Річ у тім, що робота в нас сезонна, за період, коли завод «стоїть», багато що забувається, а дещо з’являється й нове. Після того, як закінчується робота з інженерно-технічним складом, починається навчання робочого персоналу. Потім проводимо екзаменування. Той, хто не складає іспит, має можливість перескласти. Мотивація до навчання дуже проста. Доки людина не доведе свою компетентність, її не допускають до роботи. Інакше не можна, бо це питання не лише збереження дороговартісного обладнання, а й техніки безпеки працівників.

«Біогазова установка значно підвищує ефективність заводу»
Нинішній рік став особливим у діяльності цукрових заводів ТОВ «Панда» ще й тому, що вперше підприємства будуть використовувати біогазову установку. Це спеціальний комплекс, який у період роботи заводу може переробляти буряковий жом і мелясу, натомість завод отримує біогаз для потреб виробництва. Після закінчення сезонної кампанії біогазова установка може використовувати законсервований буряковий жом або інші відходи, або використовувати енергетичні культури і силосувати бадилля цукрових буряків.

– У сезон роботи цукрові заводи споживають велику кількість газу та електроенергії, – відзначає в. о. генерального директора ТОВ «Панда» Сергій Підлубний. – Часто у них є свої власні котельні та електростанції. Тому доцільно замислитися про те, щоб використовувати власні паливні ресурси для їхньої роботи. Цю проблему було вирішено за допомогою біогазової установки. Очищений на спеціальному обладнанні біогаз – це аналог природного газу, який також може бути використаний для технологічних потреб цукрового заводу. У такий спосіб значно підвищується ефективність його роботи. До речі, такі установки досить продуктивно працюють у всьому світі. Тепер буде і в нас.

Черкаський цукор

Народження солодкого піску

Шлях перевтілення коренеплодів розпочинається на бурякопунктах, куди привозять продукт. На бурякопункті подбали про зручність здавачів сировини, запровадили комп’ютерну систему, що дає можливість швидко розвантажувати буряки і відразу за них розраховуватись. Машини привозять буряк, вивантажують і складають у кагати, а потім спеціальними гідрантами продукція подається в завод. Для цього тут існують гідротранспортери, за допомогою яких разом із водою сировина перенаправляється на переробку. Вже тут встановлено спеціальне обладнання для відділення домішок – листя, каміння тощо.

Черкаський цукор

Насамперед чистота… і надзвичайно складний процес
Перш, ніж потрапити на переробку, цукровий буряк проходить декілька ступенів очистки. На водовідділювачах брудна вода, яка транспортує буряк, відходить, і буряк потрапляє в мийку, де проходить ще один ступінь очистки та елеваторами потрапляє в бурякорізку. На сучасних бурякорізках сировина подрібнюється на стружку, потім потрапляє в дифузійний апарат. У цьому апараті за допомогою гарячої води і температури 72–75 градусів подрібнена стружка висолоджується. У результаті ми отримуємо насичену цукром воду, яка називається соком, і висолоджену стружку – жом, який виводиться із заводу і потрапляє на зберігання у спеціальні жомові ями.

Сергій Устінов, оператор дифузійної установки, слідкує за виконанням технологічного режиму.
– Я відповідаю за преробку буряку, – каже Сергій Устінов. – Слідкую за переробкою сировини та якістю дифузійного соку, що йде на очистку. Ми отримуємо також через прес жом. Цього року ми працюємо з новим обладнанням: на нашому заводі встановлено жомовий прес від іспанської фірми Mercier. Тепер ми маємо можливість оторимувати жом з високим вмістом сухих речовин. Це гарантує гарну якість жому для його подальшої переробки і збільшує кількість цукру на виході.
З бурякопереробної дільниці заводу ди­фузійний сік надходить до дільниці очищення соку і підготовки йо­го до випарювання. Очищення дифузійного со­ку – це складний комплекс операцій.

Леся Бондаренко слідкує за процесом очищення дифузійного соку.
– Ми очищуємо дифузійний сік сатураційним газом і вапном. Сік проходить станцію дефекації, сатурацію, три станції фільтрації – першу, другу і контрольну. Потім уже очищений сік направляємо на випарну станцію, – говорить пані Леся.

Тетяна Єрж, апаратник випарювання, контролює технічні характеристики сиропу перед випаркою та керує роботою випарної установки вцілому.
– Сюди заходить сік, – демонструє Тетяна, – а виходить сироп, із якого ми варимо цукор. Тут мені потрібно установити технологічний режим, щоб у нас був якісний цукор і мінімальні втрати сировини, – розповідає жінка.

Черкаський цукор

Варіння цукру проходить у кілька етапів
– На першому ступені отримуємо білий цукор, який направляється в сушильне відділення, а міжкристальний розчин, який залишився, поступає на другий ступінь варіння. Цей продукт вариться значно довше, оскільки доброякісність продуктів тут нижча. В результаті ми отримуємо жовтий цукор. Його відправляємо на ще один ступінь переробки, де отримуємо продукт, який іде на уварювання білого цукру, та вторсировину – мелясу, – пояснює головний технолог Галина Іващенко. – У результаті після проходження всіх надскладних процесів отриманий «білий пісок» просушується та фасується в мішки.

Наталія Куришко, працівниця пакувального цеху, слідкує за пакуванням цукру в мішки.
– Ми фасуємо цукор у мішки, зважуємо, і зашиваємо на зшивальній машинці, – пояснює пані Наталя. – Робота чиста і неважка – все автоматизовано. Ми лише обираємо залежно від замовлення мішок: з українським написом чи англійським маркуванням – такі йдуть на експорт, – пояснює жінка.

Черкаський цукор

Лабораторні дослідження – обов’язкові
Важливо, що на всіх етапах виробництва (від буряка до готового цукру) відбирають сировину для її дослідження в лабораторії. Головний технолог Галина розповіла, що кожна з працівниць-лаборанток відповідальна за певну дільницю виробництва. Дослідивши сировину, лаборантки доповідають про результати оператору цієї дільниці. Якщо є порушення, доводиться втручатися у процес та усувати недоліки.

Лабораторія цукрового заводу має відповідні сертифікати:
– Маємо сертифікат якості на цукор, ДСТУ, що свідчить про безпечність продукції, яку виробляє завод, – наголошує пані Галина. – Лабораторія проводить аналізи, починаючи з бурякопереробного відділення і закінчуючи готовою продукцією. На кожній стадії ми аналізуємо всі соки, сиропи, цукри, утфелі.
Віта Скрипник, лаборантка аналізу соків та сиропів, робить аналіз соку на випарку.
– Зараз я буду перевіряти сухі речовини соку на випарку, сиропу з 5 корпусу випарної установки. Я щодня аналізую і тестую сировину і продукцію, слідкую за дотриманням стандартів, – пояснює лаборантка.

Владислав Бедринець, Сніжана Калюжна

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода