«Поліграфолога обдурити – можливо, детектор брехні – ні»

«Поліграфолога обдурити – можливо,  детектор брехні – ні»

Часто перевірку на поліграфі ми уявляємо так, як її демонструють у кіно: кімната з чорними стінами, без вікон, із броньованими дверима… Прискіпливий поліграфолог одним лише поглядом визначає неправду… Проте замість кімнати з чорними стінами я потрапила до великого просторного будинку, де мене завели у кімнату зі світлими шпалерами та великими вікнами з жалюзі. Поліграфолог із багаторічним досвідом, член Колегії поліграфологів України Олена Пустовіт каже, що послуга перевірки на детекторі брехні на Черкащині доволі популярна. Частіше її замовляють сімейні пари, щоб перевірити на вірність партнера чи встановити батьківство, підприємства з’ясовують чи не зловживає працівник своїми службовими обов’язками і не вчиняє крадіжок, а спецслужби перевіряють своїх співробітників. Про людей, які намагалися обдурити пані Олену, процес перевірки та як виявити брехню без детектора – поліграфолог розповіла кореспонденту «Нової Доби».

– Перевірка на поліграфі останнім часом чи не найцікавіше шоу на телебаченні. Глядачі із захватом спостерігають, як по той бік екрану звичайна людина відповідає на гострі запитання, хвилюються разом із нею, а бездушна машина відразу викриває неправду. Тож, пані Олено, розкажіть, із чого починали: що Вас підштовхнуло та де навчалися на поліграфолога?

– Розуміння того, що я крокую у вірному напрямку та дійсно буду займатися психофізіологічними дослідженнями на поліграфі прийшло до мене тоді, коли я відвідала першу міжнародну науково-практичну конференцію «Використання поліграфа в правоохоронній діяльності: проблеми та перспективи», яка відбулася 7-8 листопада 2015 року. Там я познайомилася із Директором ПП «Українське бюро психофізіологічних досліджень та безпеки Усіковим І. П., віце-президентом компанії «AXCITON SISTEM Inc.» Стівенсон О., заступником голови ГО «Колегія полі графологів України» Рибальченком О. М., експертом-психологом, полі графологом Шаповаловим В. О. та іншими учасниками конференції. А вже 30 вересня 2017 року я була одним із організаторів науково-практичної конференції «Актуальні питання впровадження поліграфа у сучасних умовах: теорія і практика, на якій демонструвала присутнім роботу комп’ютерного поліграфа».
Згодом до Київа прибув Марк Хендлер (експерт-поліграфолог, інструктор і консультант із питань оцінки достовірності. Також очолив комітет «Досліджень та інформації» Американської Асоціації Поліцейських Поліграфологів, член Американської асоціації поліграфологів). На цьому етапі я зрозуміла, що знаходжусь на своєму місці та маю бажання зростати як професіонал у цій справі.
Я пройшла одномісячний курс навчання на поліграфолога в Ігоря Усікова. Однак, щоб навчатися людина повинна мати вік понад 25-ть років, повинна мати стаж більше 5-ти років у юриспруденції або психології. Окрім того, ми проходимо триденні або тижневі курси підвищення кваліфікації раз на півроку, а також різноманітні семінари впродовж року.

– У кіно часто зображають клієнтів поліграфологів – заможними. А в реальному житті, хто звертається до вас на перевірку?

– В Україні професія поліграфолога стала затребуваною, коли проводили перевірки співробітників Національної поліції. Також перевірки на детекторі були популярними, коли тестували кандидатів у НАБУ. Тоді я працювала в Одесі. Коли вже пройшло багато етапів тестувань – про мене дізналися у Черкасах. Люди самі почали звертатися. Зазвичай – це великі підприємства, що перевіряють претендентів на вакантні місця чи трапилася крадіжка у великих масштабах. Часто звертаються й приватні особи. Наприклад, з’ясувати стосунки – сімейні зради або встановлення батьківства. Тобто, коло клієнтів – різноманітне. І не завжди це багатії. Звичайна кадрова перевірка коштує від 1 500 грн. Проте, коли з’ясовують винуватця злочину або сімейні стосунки, – від 2 500 грн у залежності від складності перевірки. Є люди, які приходять і говорять, що в них розвалиться сім’я, якщо ми не з’ясуємо, хто вчинив крадіжку. Для державних органів перевірка – безкоштовна.

– Як проходить процедура? Чи можна відразу з’ясувати, що людина бреше?

– Поліграф – це медичний прилад, що знімає показники артеріального тиску, серцебиття, потовиділення, дихання, рухи та коливання температури тіла. Кожному показнику призначають відповідний бал, потім фахівець математично вираховує результати. Це дуже кропітка робота. Адже, під час тестування може пролетіти муха і сісти людині на руку, через це вона відволічеться, і показники зміняться. Проте це ж не означає, що вона бреше.
Перевірка триває 2,5 години. Адже півгодини-годину не достатньо для того, щоб якісно з’ясувати всі питання. Кожен тест ми знімаємо на камеру. Це для того, щоб потім співвіднести реакцію людини на відеозаписі з показниками. Перед основною перевіркою поліграфолог проводить передтестову бесіду: з’ясовує стан здоров’я людини, що вона пила, їла до цього, що думає з приводу того, чому знаходиться тут. Найголовніше, під час цієї бесіди – налагодити контакт із людиною. Лише після цього розпочинають основну перевірку. Питання формуємо так, щоб людина розуміла не лише його сенс, а й кожне слово. Адже, коли вона щось не розуміє, то починає хвилюватися і це відразу відобразиться на моніторі.
На початку ставлять питання-порівняння, на яке перевіряємий має відповідати «Ні». Наприклад, його звуть Максим. Коли у нього запитуватимуть: «Вас звати Максим?» – він має збрехати. Це, щоб дізнатися, як людина реагує на неправду. Потім ми порівнємо, де вона більше хвилювалася.
Для прикладу: особу звинувачують у крадіжці мобільного телефону. Для початку її запитують, чи крала вона взагалі щось у своєму житті – хоча б ручку. Проте нас цікавить саме телефон. Якщо людина його не крала, то на це запитання про ручку вона навіть більше зреагує, ніж на те про телефон.
Ще один приклад. Особу звинувачують у крадіжці грошей. Її запитують:
– Скажіть, будь ласка, ви вкрали ці гроші?
– Ні, – відповідає вона.
– Як ви взагалі ставитеся до крадіжок, чи мали досвід? А коли почали красти?
І все починаємо із самого початку. Зрештою з’ясовуємо, як саме можна вкрасти, де знаходилися гроші тощо. І людина за своїм розумінням починає розповідати. Іноді бувають випадки, що людина і без поліграфа зізнається. Бо такі моменти «висмоктування» тримають її у стресовій обстановці.

– Чи можна все ж таки обдурити поліграф?

– Поліграф обдурити неможливо, а поліграфолога – так. Хоча деякі люди намагаються протидіяти апарату. Наприклад, підкладають кнопку під палець, потім натискають її у той момент, коли їм ставлять небезпечне запитання. Або прикусують язика чи п’ють різні пігулки. Якось перевіряла хлопця, який перед перевіркою вдарив себе електрошокером і показники взагалі були «на нулі». На моніторі все це видно. Окрім того, ми проходимо спеціальні курси протидії поліграфу, моніторимо актуальну інформацію на цю тему в інтернеті.

– А кого не можна взагалі перевіряти на поліграфі?

– Є заборона на перевірку осіб, які не досягли 18-річного віку. Адже є питання, на які дитина ще не може відповісти в силу свого віку. В особливих випадках – після 16-ти років. Але тільки тоді, коли необхідно з’ясувати лише одне питання. Також не можна перевіряти вагітних жінок, осіб із інвалідністю і літніх людей. Коли людина вживає препарати, що впливають на її психоемоційний стан (наприклад, валеріанка) – перевірка також заборонена.

– По жестах, як це робить відомий психолог Пол Екман, дійсно, можливо виявити брехню?

Що стосується вербаліки і невербаліки, то цим займаються профайлери. Часто кажуть, коли людина бреше, вона чухає ніс. Проте ніс може й просто так зачесатися. Або людина прикриває рота, коли каже неправду. Про таких у народі кажуть, що не хочуть, аби їх почули. Хоча людина може просто стидатися стану зубів або дихання. Все це дуже відносно. На цей показник ніхто не дає стовідсоткової гарантії, і не можна дати якесь заключення. Навіть психологи, коли тестують, пишуть заключення. А те, що ваш співрозмовник почухав ніс або його ноги обернулися не в той бік – не свідчить про те, що він обманює.
Для мене техніка є першочерговим засобом виявлення брехні. Адже людина може себе натренувати сидіти, розмовляти, жестикулювати так, що можна власним оком не побачити. А техніка, як термометр. Головне, щоб перевірку на ній проводив досвіченний фахівець. Поліграф – небезпечна річ у руках недополіграфолога. Коли такий «фахівець» швидко проводить перевірку, не встановлює контакт із людиною, або не з’ясовує, чому вона так реагує на запитання. Тоді ця перевірка є небезпечною і для людини, адже це вже звинувачення, так і для самого поліграфолога, бо впливає на репутацію. Люди, котрих перевіряли, мають піти звідси спокійними. Через це є недовіра до поліграфів, їх постійно заплямовують.

– Чи можна використовувати дані поліграфа у суді?

– Є судові рішення, в Україні їх уже багато, де використовували поліграф як доказову базу. Це за умови, якщо суддя напише клопотання про проведення комплексного психофізіологічного дослідження. При цьому поліграфолог йде з цими поліграмами в суд і відповідає на ті питання, які йому там поставлять. Пам’ятаю випадок (навіть був сюжет у теленовинах), що жінку засудили на довічне ув’язнення. Після перевірки на поліграфі її виправдали, але поновили досудове слідство. Це доводить, що детектор брехні дуже важливий для експертизи.

– Під час перевірок люди завжди по-різному поводяться, і, мабуть, часто вигадують все нові й неординарні способи «обхитрити» детектор… Розкажіть, які перевірки з вашої практики найбільше запам’яталися?

– Відразу згадала випадок, коли привезли на перевірку жінку… Її зірвали з дому в вихідний день, коли вона займалася своїми справами. Жінка ця була фінансовим директором однієї фірми. Усе вказувало на те, що вона викрадала там великі суми коштів. Ми розпочали перевірку, й по вербальній і невербальінй поведінці у моїх очах людина була повністю невинна. Проте надалі вже з’ясували, що її ввели в оману, про наслідки вона тоді не думала. Ось ми з нею розмовляємо. Вона каже, що не брала ці гроші. Я розумію, що вона каже правду, але ж показники підвищені. Запитую, що ж її так хвилює. Каже: нічого. Напевно, ми з нею півтори години проговорили. Почали запис – все рівно показники високі. Я їй кажу, або вона дійсно причетна, або має заспокоїтися і сказати, що так її хвилює наразі. Жінка відповіла, що не пам’ятає, чи зачинила вхідні двері й закрила крани у ванній. Зателефонували сусідам, все в неї вдома було в порядку. Людина врешті-решт заспокоїлася і пройшла перевірку абсолютно без дорікань.
Також був випадок, коли чоловіка знудило прямо під час перевірки. Довелося її перервати. Ця реакція організму, до речі, якраз свідчить про брехню.

– А чи були Ви по той бік поліграфа?

– Так, мене перевіряли. Скажу, що для себе я виявила, що не дуже тоді змогла контроювати свої емоції. Жінки взагалі більш емоційні. Навіть, коли на мене надягли датчики, я вже хвилювалася. До слова, поліграфолог поліграфолога перевіряти не може. Наприклад, в Американській асоціації поліграфологів є апаратні фахівці, які перевіряють інших колег. Вони недоступні нікому. Чому так? Адже ми знаємо, як працює сам апарат. Приблизно 70 % поліграфологів знають як можна протидіяти детектору і зможуть його обдурити.

Спілкувалася Валерія Тімергаліна

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x