Із часу першого виявлення західного кукурудзяного жука в Україні пройшло понад десять років. Певний період шкідник обмежувався лише однією-двома західними областями країни. Але впродовж останніх років спостерігають поступове поширення небезпечної комахи в центрі України. При огляді феромонних пасток фахівцями відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Черкаська обласна фітосанітарна лабораторія» виявили карантинного шкідника в таких районах Черкаської області: Корсунь-Шевченківському (від 17.07.2018), Звенигородському (від 15.08.2018), Уманському (від 20.08.2018) та Маньківському (від 29.08.18). Загальна площа зараження становить: 95 га.
Що це за «воно» і як з ним боротися розповіла провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Черкаська обласна фітосанітарна лабораторія», ентомолог Марина Калашник.

Західний кукурудзяний жук належить до родини листоїдів. Дорослі жуки мають овальне тіло довжиною 6-8 мм, жовтувато-бурі з більш темними вусиками і жовтими смужками на надкрилах. Самці дрібніші від самок і мають більш темне забарвлення. Надкрила жовтувато-бурі із зеленкуватим відтінком, у самок – з трьома чорними смугами, які іноді мають вигляд пунктирних крапок. У самців вони зливаються в одну смугу, особливо в задній частині. Личинки білі, черв\’якоподібні, довжиною до 13 мм. Західний кукурудзяний жук має одну генерацію протягом року. Оптимальна температура для яйцекладки – 18оС. Самки відкладають яйця в ґрунт на глибину до 20 см. Дощова погода стимулює процес відкладання яєць. Самка в сухий ґрунт яйця не відкладає. Зимують яйця і витримують холод до – 10оС. Личинки відроджуються в травні, коли ґрунт прогрівається до 11оС, відразу починають живитися коренями кукурудзи, що призводить до значного зменшення кореневої маси та вилягання рослин, за якого неможливий механізований збір кукурудзи. Пошкоджені дорослі рослини під час сильних вітрів та дощів легко полягають, і стебло набуває форми «гусячої шиї».

Найбільшу (головну) шкоду посівам завдають личинки на коріннях кукурудзи, але пересуватися з місця свого існування здатні лише на відстань до 50 см і за відсутності харчового субстрату, відродившись, гинуть. Личинки жука пошкоджують кореневі системи, у результаті чого рослина в\’яне, вилягає і не може сформувати плоди. Дуже часто в результаті пошкоджень кукурудза засихає і гине.
На листках жуки вигризають смужки, після чого листя біліє, пошкоджують волоть, що істотно знижує кількість пилку. В період наливу – молочного дозрівання зерна жуками перегризаєтся оболонка, оголених на верхівці качанів, зерен і повністю з\’їдається їх вміст.
Недобір врожаю коливається від 35 до 100%, знижується якість продукції, погіршуються посівні властивості зерна.
Період розвитку личинок – три – чотири тижні. Імаго виходить з ґрунту в кінці липня – на початку серпня, їхня поява співпадає з періодом цвітіння кукурудзи. Жуки, мігруючи у пошуках корму, надають перевагу кукурудзяним полям, які приваблюють їх кольором та запахом. Пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді обгризають молоді качани. При живленні на генеративних органах зменшується кількість зерен в качані, а в результаті цього знижується врожайність. Дорослі жуки найактивніші в сутінках і на світанку.

Розповсюдження яєць та личинок цього шкідника можливе з транспортом, залишками ґрунту, що прилипає до насіння, знаряддями праці. У пошуках корму дорослі особини перелітають на поля кукурудзи та інших культур у нові райони. Перенесенню жуків сприяє також вітер.
Поширенням жука може слугувати завезення шкідників з об’єктами регулювання, які прибувають з країн, де розповсюджений шкідник, та природним його розселенням з вогнищ по всій території України. Важливим заходом є щорічне обстеження посівів кукурудзи маршрутно-візуальним методом з використанням феромонних пасток (1 пастка на 5 га).

А щодо личинок, знищувати їх дуже легко: сільгоспвиробникам варто лише зробити на місці висадки осінню оранку, тоді у люті зимові морози закладене на глибину 15–20 см потомство вимерзає. Також якщо наступного року зробити сівозміну, личинкам жука не буде чим живитися і вони вимруть. Це найдешевший і найраціональніший спосіб. Зараз на Закарпатті вивели новий гібридний сорт кукурудзи – «Кішкун» з дуже густою розвиненою кореневою системою, яку не під силу поперегризати навіть таким ненаситним шкідникам як личинки західного кукурудзяного жука. З агротехнічних заходів боротьби є дотримання сівозміни, що включає зернові (крім кукурудзи), багаторічні трави, конюшину, люцерну, просапні культури. Висівати кукурудзу на одному і тому ж полі можна лише через 3 роки, не допускаючи монокультури кукурудзи. З хімічних заходів боротьби провадять препаратами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання», основним є обробка рослин пестицидами проти жуків та внесення в ґрунт при сівбі гранульованих препаратів проти личинок західного кукурудзяного жука.