Нинішня осінь надзвичайно багата на врожай грибів. Не дивно, що серед любителів посмакувати трофеями «тихого полювання» лишилося не так багато тих, хто не зміг цього зробити. Переважно це люди, у яких немає можливості вибратися в ліс чи витрачати час і сили на збирання грибів. Але і їхній проблемі можна зарадити. Для цього достатньо виростити гриби в себе вдома. Вирощувати на присадибній ділянці можна будь-які гриби: і білі, і рижики, і маслюки – кому які подобаються. Щоправда, добре б, аби при цьому на ділянці росли справжні лісові дерева: береза або дуб.
Спосіб посадки простий: гриби розмножуються спорами. Треба тільки правильно ці спори підготувати. Зараз у магазинах продають готову розсаду грибів, але вона дорога і не завжди є в наявності, тому краще отримати її самому.
Гриб, з якого ми будемо отримувати «розсаду», має бути доспілим, навіть переспілим, але не червивим. Знайти такий можна в лісі. Найкраще виділити діляночку в саду. Саджати гриби треба під деревами або під кущами, але тільки не під плодовими. Підійдуть ліщина або декоративні чагарники, які зазвичай висаджують по периметру ділянки.
Найкращий час для посадки – осінь, до настання перших заморозків. Про згаяне літо можна не шкодувати: у спекотливу погоду грибну ділянку довелося б поливати хоча б двічі на тиждень, а зараз дощів вистачає, і все відбувається природнім шляхом.
Знадобляться: ніж, пляшка із широким горлечком і підходящий гриб. Мити й чистити гриб не потрібно. Ніжку можна видалити: там немає спор. Капелюшок подрібнюємо ножем (чим дрібніше, тим краще). Отриману «кашку» закладаємо в пляшку рівно на третину і заливаємо до горлечка водою із ставка, річки або струмка (джерельна й дощова не підійдуть). Пляшку не закривати! Отриманий розчин має настоятися протягом трьох днів, тому прибираємо пляшку в тепле, сухе й темне місце. Потім «розсаду» виливаємо туди, де хочемо мати «грибне місце», прямо на вологий дерен.
Якщо гриби не з’являться наступного року, не поспішайте засмучуватися: кожна грибниця розвивається по-своєму.
Досвідчені грибоводи саджають тільки білі гриби. Спосіб посадки трудомісткий, але зате результат гарантований!
На галявині під деревами викопують котлован глибиною 30 см і шириною 2 м. Потім його потрібно заповнити живильною сумішшю спеціального складу. Суміш готують за місяць до закладки. Вона складається з опалого дубового листя, зібраного навесні, порохнявої дубової деревини (5 % від загальної ваги) і чистого кінського гною без підстилки (5 % від загальної ваги). Листя укладають у купу шарами по 20 см. Кожний шар пересипають деревною потертю і кінським гноєм і поливають одновідсотковим розчином аміачної селітри.
Через 7–10 діб, коли суміш розігріється до
35–40° C, її перемішують, поки не вийде однорідна маса. Масу укладають у котлован шарами по 10–12 см, пересипаючи кожний шар 8-сантиметровим шаром городньої землі. Загальну товщину насипаного ґрунту доводять до 50 см: грядку роблять трохи вище, щоб на ній не затримувалася вода.
У діброві знаходять грибницю – місце, де під дубами ростуть білі гриби. Вирізують лопатою ділянку землі з грибами (шар ґрунту розміром 20–30 см і товщиною 10–15 см) і акуратно доставляють на свою ділянку.
Висаджують грибницю на грядку, попередньо розрізавши шари на кілька частин. Посадкові ямки розташовують у шаховому порядку на відстані 30 см одну від одної. Саджають шари на глибину 5–7 см, зверху присипавши землею.
Грядки з посадками грибниці злегка зволожують, покривають листям або закривають дощатими щитами для збереження постійної вологості. Наступного року врожай забезпечений.
