Хочете посадити на ділянці новий сорт аґрусу? Або необхідно перенести дорослий плодоносний кущ на нове місце? Робіть це восени!
Осіння посадка має значні переваги перед весняною. По-перше, у прохолодну погоду аґрус краще вкорінюється. Весняне тепло та сонячне світло запускають процес вегетації: рослина нарощує зелену масу, намагається зацвісти й дати плоди. В осінній період, навпаки, саджанцю не доведеться витрачати сили на відрощування листя або цвітіння. По-друге, восени в розплідниках багатий вибір посадкового матеріалу. Власні живці й відводки за минуле літо саме підростають до повноцінного саджанця з розвиненим корінням. По-третє, велика кількість органічних відходів. Нарешті, восени простіше знайти час і місце для посадки аґрусу.
Вибираючи саджанець аґрусу, треба пам’ятати: чим молодший саджанець, тим швидше він адаптується на новому місці. Тому для посадки краще взяти саджанці не старше двох років. Наземна частина має являти собою 3–4 рівні гнучкі пагони 25–30 сантиметрів у висоту.
Гарний саджанець має сіро-коричневий колір кори (не чорний, не зелений) без ушкоджень, ознак хвороби або гниття та як мінімум три жовтуваті довгі (15 сантиметрів) напівзадеревілі корені й безліч дрібних корінців.
Загалом аґрус невибагливий. Він росте майже скрізь, на будь-яких типах ґрунту. Примхливий аґрус тільки до сонячного світла (у тіні врожайність і якість ягід нижчі) і надлишкової вологості (у заболочених низинах гине). Тож плануємо посадку десь на добре освітлюваній височині.
Ідеальними попередниками для ягідного чагарника будуть бобові, буряк, картопля або сидерати (конюшина й люпин). Не варто саджати аґрус після смородини або малини. Сусідства зі смородиною теж краще уникати: у них спільні шкідники та хвороби, але протилежні вимоги до вологості ґрунту.
Приблизно за два тижні до планованої посадки необхідно викопати яму, приготувати ґрунт і добрива. Розміри посадкової ями мають бути більші за розміри кореневої системи саджанця. Як правило, діаметр ями під аґрус становить 30–40 см, а її глибина – від 40 до 70 см.
У процесі копання верхній (родючий) шар ґрунту відкладаємо окремо. Яму заповнити наступною сумішшю: на 2 частини родючого ґрунту (яку ми відкладали) беремо 1 частину перегною або компосту, 50 г подвійного суперфосфату й 45 г сірчистого калію. У результаті яма має бути заповнена трохи більше, ніж на половину. Оскільки ми готуємо її заздалегідь, до посадки живильна суміш встигне осісти.
Якщо саджанці з відкритою кореневою системою були куплені заздалегідь, і корінці підсохли, перед висадженням у ґрунт необхідно на 24 години занурити коріння у воду. Якщо на саджанцях є листя, видаляємо його. Потім перевіряємо коріння, обрізаємо все ушкоджене й засохле. Тепер виливаємо в підготовлені ями по 5 л води й чекаємо, коли вона всотається. Установлюємо саджанець у яму. Кореневу шийку потрібно заглибити так, щоб вона опинилася на 4–5 сантиметрів під землею. Розправляємо коріння саджанця й потихеньку засипаємо. Спочатку залишками перегною, компосту, родючого ґрунту з ями. Якщо гарної землі не вистачає, використовуємо ґрунт із нижніх шарів. Час від часу трохи струшуємо кущ, щоб заповнити всі проміжки між корінням. Утоптуємо верхній шар ґрунту для більшої стійкості саджанця.
Усі пагони обрізаємо на 5–10 сантиметрів так, щоб на кожному залишилося по 3–4 бруньки. Нам залишається ще раз полити висаджені кущики (по 5 л на кожний) і замульчувати органікою (торфом, перегноєм, компостом, соломою, листям, бадиллям).
