Педіатри рекомендують годувати дітей кожні три години, фахівці з грудного вигодовування – на вимогу, американські вчені і дитячі лікарі вчать дисципліні, сучасні психологи – прийняття …

Коли народилася моя дочка, я дуже хотіла стати хорошою, навіть кращою мамою. Вважала, якщо все буду робити правильно, то отримаю спокійну і врівноважену дитину, яка стане нобелівською преміанткою ще до трьох років…

Перші проблеми з животиком, набором ваги, сном і цілодобова потреба в мамі показали, наскільки наївні мої фантазії. І я почала шукати відповіді на запитання, а що таке «правильно» взагалі? А коли народився син, зрозуміла, що слід заспокоїтися, розслабитися і робити так, як підказує серце й інтуїція.

Тільки в 21 столітті ми стали припускати, що діти спочатку більш досконалі, ніж дорослі, і наше завдання – не обтесувати малюків до прийнятого рівня, а допомогти їм освоїтися в цьому світі і розкрити свій потенціал. Такий підхід став можливим, в тому числі завдяки технічному прогресу з підгузками, дитячими центрами і підігрівниками пляшечок. (Хоча не всім вони потрібні взагалі). Нині стало набагато простіше приділити час дитині, аніж це було раніше, бігаючи по чергах в молочну кухню і прасуючи пелюшки в нічну зміну. Кожна теорія виховання – продукт свого часу. Спок недарма став популярний в повоєнний час – потрібно було відновлювати економіку, а не соплі розводити. Комаровський нині радить молодим батькам взаємодіяти з бабусями.

Що ж, історія натякає, що правильною і гарантованої теорії виховання немає. Особисті спостереження підказують, що щасливі і самодостатні батьки – найкраща виховна теорія. У них немає нереалізованих амбіцій в балеті і футболі, вони не будуть звинувачувати дітей у власних провалах і розлученнях, не будуть прив\’язувати власних дітей до себе і «ламати» їх під себе. Життя таких батьків наповнене і цікаве. З них не виростають буркотливі бабусі і суворі дідусі.

Можливо, найкраща педагогічна теорія сформульована групою Mad Heads: «Розслабся, не парся»…