Хірургині і козаки на підборах

Світом правлять чоловіки. Це пише та, хто цікавилася питаннями гендеру ще з підліткового віку і готувала доповіді про (не)рівність статей на міжшкільні конференції. Та, хто вважає, що жінка може робити усе, що й чоловік. Пілотувати літак, бути королевою «віра» і «майна» на підйомному крані, та хоч поклади порід у кар\’єрах підривати! Має такі ж права і свободи. Може обирати віросповідання, професію, місце проживання. Розпоряджатися своїм тілом. Душею.

Але роззирнутися навкруги – у владних колах, на посадах керівників чоловіки – у більшості. Зате вихователі, вчителі, педіатри – «жіночніші» професії. Тато у декреті – дивина. Як і вона – хірург. Хірургиня. То може ми, жінки, самі, свідомо чи ні, дотримуємося старовинних традицій, і не ризикуємо обирати \”сильні\” заняття? Боїмося брати на себе велику відповідальність? Хочемо щоб поряд завжди було сильне плече, за яке можна сховатися? Але ж часи змінилися, відійшли у минуле навіть більшість манер чоловіків по відношенню до жінки. Поступитися місцем, відчинити двері, пропустити вперед, подати руку, допомогти нести торби. Іноді – це брак виховання, подекуди – просто звичка. Бо \”вона\” і сама справиться.

Чоловіки обирають жінок. У переважній більшості першими знайомляться, пропонують стосунки. А жінки хочуть ставати кращими для чоловіків. Худнуть, збільшують губи, ходять на високих підборах, вдають цікавість до футболу і готують червону рибу на грилі. Щоб він, бува, нікуди не подівся. Бо як же я сама?!

Феміністичні рухи викликають у чоловіків лише зверхність і зневагу. Але демонстрації із гаслами «ми все можемо самі!» іноді досягають абсурду. Запліднитися від анонімного донора, аби довести, що можна обійтися без чоловіка, дійсно, більше схоже на жорсткий психічний розлад.

Водночас, наше суспільство важкувато сприймає фемінізацію окремих чоловіків. Особливо це стосується бороданів із накладними віями, моделей \”без статі\”, чоловічих спідниць (не про кілт зараз) і козаків на високих підборах (ось тільки не потрібно екскурсу в історію про їх початкове призначення).

Днями друг надіслав мені кумедне (чи й не дуже) відео, де водій виконував карколомний розворот, заїжджав у зустрічну смугу, витісняючи інші авто і навіть тролейбус. Прокоментував: «Скажи, красуня!». Я обурилася, хіба «красотуни» не втрапляють у халепу на дорозі?! Відповідь мене трохи остудила: «Це стовідсотково дівчинка, чоловік з такими піруетами обов\’язково когось би переїхав і кудись врізався, а дівчатка уміють лавірувати». Ось тут погоджуюся. Мені здається, що жінки гнучкіші, нам легше знаходити спільну мову (особливо із чоловіками), простіше відпускати ситуації. Чоловіки консервативніші, важче пристосовуються до нових обставин. Проте знову ж таки, це все умовно. Бо усі ми різні. Але з однієї планети. І якби могли існувати одне без одного, вже давно б одна стать витіснила б іншу. Яка? А потіште себе! Придумайте відповідь самі.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x