Річниця революцій

Річниця революцій

У 2018 році Україна відзначає п’яту річницю початку масових акцій громадського протесту під час Революції Гідності. Свято 21 листопада – День Гідності і Свободи – на честь подій на Майдані 2004 і 2013 років. Воно замінило собою державне свято – День свободи. У цей день згадують тих, хто зробив свій внесок у Помаранчеву революцію, Революцію Гідності.

Для багатьох черкащан – це день пам’яті, який змінив історію нашої країни, це свобода, вкраплена кров’ю, це демонстрація світу іншої України, яку не знали раніше. Цей день змінив кожну українську родину. Це день насамперед пам’яті молодих людей, які загинули. Але одночасно й гордість за те, що Україна, український мужній народ піднявся і по суті змінив хід розвитку української історії. Можливо, нам, сьогодні дуже непросто. Навіть важко. Але з цієї дати ми будуємо нову, незалежну, демократичну державу. Європейську Україну. Тому цей день має велике та символічне значення. Принаймні у сприйнятті багатьох українців.
Річниця революцій

Для черкащанина Олексія Ющенка цей день зринає у пам’яті завжди войовничо, тому що він із перших днів проявив свою позицію, вийшовши разом із друзями на вулицю рідного міста.
– Події 2004 і 2013 збіглися в часі. Для мене то була тривожна осінь, виникали певні пам’ятні паралелі. Так, у листопаді 2014 боротьба для нас стала очевидною, і я, разом з друзями, пішов не тільки до лав Самооборони, а ще й брав активну участь в Автомайдані, – розповідає Олексій. – Для мене цей день – це друзі, це гуртування, коли стаєш пліч-о-пліч разом із тими, кого ти ще не знаєш, з ким ти ні про що не домовлявся. Це єднання людей, яким не байдужа доля України. Це боротьба і готовність віддати не тільки власну свободу, тому що проти нас тоді відкривали кримінальні справи, тимчасово штрафували наші автівки. Це перш за все пошук розуміння в родинах, тому що ми все робили заради родин і для них, хоча їх доводилося покидати. І, найголовніше, – це небажання сидіти вдома і чекати. Можливо, хтось нині каже, що він розчарувався і все таке… Як на мене, то розчаровуватися зараз – це все одно, що множити справу на нуль. Є такі, хто поклав за свободу найдорожче – власне життя, тому для нас є справою честі довести все це до логічного завершення – до кращого майбутнього України. Зараз багато тих, хто починав тоді, продовжують боротьбу по-своєму: хто на сході України, дехто зневірився, зійшов з цього шляху, але чимало моїх побратимів, яких я зустрів на Майдані, а потім на сході, – продовжують боротьбу. Саме завдяки цим діям Герої живуть вічно.
Сьогодні народ України повинен розуміти, що ті жертви, які були принесені у 2013, – це майже жертви 300 спартанців, які спрямовані на розвиток нашої держави.

День Гідності та Свободи начальник аналітичного відділу Черкаського обласного контактного центру Олександр Черниш вважає кульмінаційним моментом після тривалого багаторічного шляху до саморозвитку і самоствердження українського народу. Сам чоловік вже не перший рік бере участь у волонтерському русі й за кермом автомобіля здійснив більше 50-ти виїздів на передову.

Річниця революцій

– Безперечно, зараз ми рухаємося у правильному напрямку, який був визначений ще 15 років тому. Революція Гідності 2014 року – далеко не початок, – наголошує пан Олександр. – До цього часу ми вже доволі потужно й продуктивно працювали волонтерами. Зокрема, це був молодіжний проект: активізували свідому частину студентів закладів вищої освіти. А після 21 листопада 2014 року ми вже відчули, що зробили багато кроків до перемоги, і дороги назад немає. Я вважаю, що нині наше українське суспільство на тому етапі розвитку, коли ідентифікує та розуміє поняття «гідність» і «свобода». І це розуміння протилежне до того, що закладене у свідомість пострадянського суспільства. Зараз молоде покоління змогло сказати своє слово і виявити свою волю. Саме воно і має визначати курс розвитку держави і творити її майбутнє.
Проте, за словами волонтера, 15 років наполегливої громадсько-суспільної діяльності далися взнаки: стан здоров\’я потребує додаткової уваги. Наразі він на лікарняному. Хоча волонтерську діяльність продовжує й до сьогодні. Займається безпосередньо допомогою дітям учасників АТО та разом із командою періодично надає необхідну допомогу тим штабам збройних сил, де її потребують.

Сніжана Калюжна,
Валерія Тімергаліна

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x