Дивовижні питання (нотатки телефоністки)

Оксана Юхно, RSS,
Дата: 13-12-2018, 14:41

10 грудня 2018 року

Туман накрив місто якимось чарівним сонним ковпаком. Продавчиня зранку у магазині дуже заразно позіхала. Ніби ритуал якийсь виконувала. Люди у маршрутці майже всі із заплющеними очима. Контролерка теж спить, але одним оком. А що там з водієм? Ага, пощастило, живий. Їде, але теж позіхає. Везе мене на роботу. Я не позіхаю. Я спостерігаю.
Місто не хоче прокидатися. Місто хоче продовження банкету. Вам і по секрету – в середу обіцяють справжню зиму. Із заметами, проблемами на дорогах, вузенькими витоптаними стежинками на колись широких тротуарах. Із сльозами на очах у травмованих людей. І тільки діти будуть щиро радіти. Нарешті можна буде щось путнє зліпити! І покидатися сніжками! І до школи не ходити!
А я б оце пішла до школи залюбки. Прямо з автобуса отак вийшла і зайшла б до свого класу. Сіла б на своє місце і мовчки слухала вчительку. Хай вона розказує якісь прописні істини. А я буду позіхати. І прокинусь уже в середині весни, а краще у травні, на свій день народження. Квіти, подарунки… Моя зупинка. Приїхали. Вилазь, Ксюшо, з автобусу. Працювати треба!
І вас із понеділком!
Дзинь-дзинь!
– Довідкове бюро. Доброго дня.
Та перестаньте вже позіхати, люди, робочий тиждень настав.

11 грудня 2018 року

Вчора день якось швидко промайнув. Одне, друге, п’яте, двадцяте…. Сутінки, вечір, і … жодного дивовижного питання.
А сьогодні як показились всі. Три лінії одночасно дзилінькають. Скучили за моїми привітними і терплячими відповідями?
Знову я і довідкове аптек, і довідкова автовокзалу, і довідкова міськвиконкому, і «девушка, а на мою фамилию субсидию дали?”…. Я сьогодні за всіх. Я сьогодні шестирука Шива. Чи Шива був чоловіком? От що вівторки роблять із жінкою Шивою. Переживемо.
От про субсидію, звісно ж, не здивували нічим. Слухавку там хронічно ніхто не хоче брати. Може, воно тільки з шістсот шістдесят шостої спроби працює? Або виключно по вихідних? Або до 9-ї та після 18-ї? Все у них там навпаки, мабуть. І робітники їх ходять догори ногами задом-наперед. Кожного дня одні й ті самі гойдалки із пенсіонерами. Може, то хтось спеціально розгойдує?
В інтернет хоч не зазирай! Таке робиться у світі! Та що там у світі? У Черкасах хлопців серед вулиці зупиняють люди у військовому та до військомату везуть. Багато наловили? Оце так в нас почесна служба у лавах рідної армії? А депутати місцеві із тою сесією носяться. 42 людини не можуть зібратися у одному місці! Військові, ви не тих і не там збираєте! Тренуйтесь на наших депутатах.
А люди дивляться на цей безлад і… позіхають. Втомили ви вже своїми негараздами із бюджетом. Коли ви вже навчитеся, що насправді бюджет – це гроші платників податків. Не щось ефемерне, не якась там скриня із золотими піастрами, а наші гроші. І мої, до речі, теж.
Не намагаюсь когось повчати, але ж майте вже совість, депутати.
Ой, скоріше б цей вівторок закінчувався! А то я ще розкажу, як порядок у країні навести.
Ксюху у президенти!
Шуткую. Не бійтеся.
Просто кожен повинен бути людиною. Людиною на своєму місці.
І буде всім щастя.
Хоча б у вівторок.

12 грудня 2018 року

Яка весела середа! Сніг випав, як завжди, зненацька. Мені цікаво - це тільки в Черкасах?
Тепер я знаю, що таке стабільність.
Перша половина робочого дня пройшла відносно спокійно. Ближче до вечора почали телефонувати шукачі гарячої води і опалення. Мабуть, весь Південно-Західний район мені телефонував.
Дзинь-дзинь.
– Довідкове бюро. Слухаю вас.
– Де наша гаряча вода?! Де обіцяне опалення!?
– Телефонуйте на Теплокомуненерго за номером….
– …та шо им звонить?… никто трубку не берет…. попрятались суки… это вы мне скажите когда…
Аж слина бризкає у бідної людини. І трубка гаряча стає. І вуха мої палають.
Ну чого ж ви на мене свою злість вивалюєте? Весь негатив, що роками накопичували, на одну бідну дівчину! Це ж не я вам відключила тепло, не я дороги через знаєте яке місце асфальтувала, не я обирала отих, хто не може у Черкасах лад навести… Я просто виконую свою роботу. Лікар лікує, продавець продає, керманич керує… Розумієте? До мене особисто претензії є?
Дзинь-дзинь.
– Я тут вже вам телефонував сьогодні… ви мене на теплокумуненерго послали… то там мене теж послали…скажіть, а коли буде гарча вода?
Шоб ви були здорові!

13 грудня 2018 року

Люди, давайте домовимось! Якщо вам треба просто полаятися із кимось, то це не до мене. Я можу провести спеціально для таких абонентів майстер-клас по ввічливому телефонуванню. Нема такого слова, кажете? А мозковиїдання є? То буде і телефонування. Станьте перед дзеркалом і порепетуйте такі фрази, як «Доброго дня», «дякую», «будьте люб’язні», «чарівна пані» і таке інше. Можете включити режим «ввічливість» на максимум. Репетуйте тихим голосом, стримуйте подих, не хекайте у слухавку. Щоб я почула і одразу зірку з неба захотіла для вас дістати. Щоб душа моя зігрілася від вашого щирого звернення, щоб мої маленькі крильця розправилися на весь офіс і огорнули пухнастими пір’ячками всі дівочі негаразди.
А потім вже можете будь-яку дурню запитувати.
Сьогодні один запитав «профсоюз химиков». А фізиків йому не треба? Або математиків? Або клуб любителів інтегралів? Кажу йому, що нема в нас таких. А він із злобою: « То вы шо, поговорить решили?» І слухавку кинув. Про що мені з вами розмовляти, чоловіче? Про хамство?
А от ще цікавий момент. Телефонують люди начебто у довідкову аптек та про ліки якісь питають. Я їм кажу, що ми не така довідкова, що тої вже давно не існує. Є тільки у однієї мережі короткий номер, але мереж аптек багато і я можу надати інші номери телефонів будь-яких черкаських аптек…. А вони слухавку кидають. Питання: куди ви будете потім телефонувати?
Або даю людям телефони якоїсь організації. Один номер вислухають і кидають слухавку. За пару хвилин знову телефонують : «На тому номері сказали, шо вони не по тому профілю… давайте ще номери». То чого б було там не запитати про правильний профільний телефон?
Будьте терплячими, люди! Всюди, де б не були. Поважайте одне одного. А мене - у першу чергу. Нагадаю, що я у вас така одна. Безкоштовна телефонно-довідкова служба 54-54-54.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода