Усім відомо, що православні та католики відзначають це свято в різні дні: перші – 19 грудня (за новим стилем), другі – 6 грудня (за старим). Та загалом суті свята це не змінює. Діти по всьому світу пишуть Миколаю листи, в яких розповідають про подарунки, які б хотіли отримати в цю казкову ніч. Листи кладуть на підвіконня, звідки їх забирають помічники святого.

А ще люди вважають, якщо в переддень свята загадати бажання, то є велика ймовірність, що воно збудеться. Ще одне вірування стверджує, що свято Миколая – останній день в році, коли варто повернути всі борги.

Загалом традиції більшості країн цього дня не надто відрізняються. Наприклад, подарунки дітям приносять усюди, завжди це робить Миколай (як би його не називали)…

Однак німецькі дітлахи, перш ніж лягти спати, розвішують усюди спеціальні черевички або шкарпетки, щоби святий заповнив їх подарунками. А якщо маля пустувало, то може отримати звичайну різку замість іграшок.

А ось для італійського містечка Сассарі цей день дуже особливий, адже Миколай вважається його заступником. Тому 6 грудня тут минає в гучних гуляннях, а нареченим впродовж дня усі дарують подарунки.

Албанці починають святкування ще 5 грудня: до півночі вони постують і запалюють свічки, а о
12 годині на стіл подають смажену свинину чи ягня. Під час святкової трапези лунають привітання – бажають, «щоби Святий Миколай допомагав тобі!»

Миколая також вважають покровителем французької Лотарингії, саме тому цей день є офіційним святом у тутешніх краях. А жителі містечка Ніколя-де-Пор щороку спостерігають за святковою процесією, на чолі якої завжди йде святий. Поряд з ним – привид із різками: він карає неслухняних дітей, а потім забирає їх у свій мішок.

Діти в Нідерландах, готуючись до свята, чистять своє взуття і розставляють його перед каміном, димарем або дверима. Разом з подарунками – віршики, які начебто написав сам Миколай. Серед традиційних дарунків малюкам: вершкові льодяники різних форм, шоколадні ініціали дитини, поросятка з марципану та інші солодощі. Деколи дітлахи кладуть трохи сіна в черевички для помічника Миколая – Амеріго. За тутешніми віруваннями, святий приїздить сюди з теплої Іспанії морем, а потім пересідає на білосніжного коня.

Польські дітлахи до свята вішають повсюди чисті білі панчішки (або черевички). Миколай сюди приходить в одязі єпископа із золотим посохом.
У деяких країнах різняться також «методи» покарання неслухняних дітлахів: десь замість різки дарують вуглинку чи картоплинку, камінчик або жменьку попелу… З чим це пов’язано, сказати важко, можливо, культурні особливості, а, може, фантазія.