Починаємо «Добу»

Дата: 14-01-2019, 07:01

Починаємо «Добу»
Починаємо добу: 14 січня — 14-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 351 день.


Події

1392 — польський король Владислав Ягайло надав міські права Холму.
1506 — у Римі знайшли та перевезли у Ватиканський собор скульптуру «Лаокоон і його сини».
1604 — розпочала роботу Гемптон-Кортська конференція на чолі з королем Англії Яковом I для обговорення вимог пуритан щодо зміни доктрини Англіканської церкви.
1761 — в битві біля індійського міста Паніпат 90-тисячне військо афганців (на чолі з Ахмад-шахом Дуррані) в союзі з індійськими мусульманськими загонами вщент розтрощило війско маратхських князів.
1794 — Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій успішно зроблений кесарів розтин.
1814 — у Санкт-Петербурзі відкрито Імператорську публічну бібліотеку, засновану імператрицею Катериною II. З 1992 р. переіменовано у Російську національну бібліотеку.
1900 — прем'єра опери «Тоска» Дж. Пуччіні
1918 — отримано відповідь Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню її ноту, яка була сприйнята як образа.
— у ніч на понеділок підрозділи українського полку ім. П. Дорошенка залишили м. Глухів після бою з червоногвардійським Московським загоном особливого призначення, підтриманим місцевими червоногвардійцями.
— українські частини Центральної Ради після 19-годинного бою змушені були під тиском більшовицьких підрозділів залишити м. Рівне, яке було захоплене ними напередодні. У Рівному проходив ІІІ (Надзвичайний) з'їзд Південно-Західного фронту. Українські вояки заарештували голову військово-революційного комітету Особливої армії Ю. Гузарського та ще деяких членів комітету, штаб Окремої армії та її командувача В. Єгор'єва, комісара Південно-Західного фронту Г. Чудновського, представників загальноармійського ВРК Боярського і Єфімова, близько 40 делегатів з'їзду і реквізували в армійській касі понад 5 млн крб. Кількох заарештованих зразу ж вивезли до Бердичева. Фронтовий з'їзд, що відновив свою роботу 1 січня, надіслав УЦР ультиматум, вимагаючи звільнити всіх заарештованих на території Окремої армії, припинити роззброєння революційних частин, повернути захоплені гроші. З'їзд заявив, що в разі невиконання цих вимог революційні війська виступлять проти формувань УЦР.
1919 — у Києві постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П. Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
— у Харкові оприлюднено низку декретів Тимчасового робітничо-селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР).
— у Харкові опубліковано постанови Тимчасового робітничо-селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
— на засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
— 14-15 січня у Києві спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
— 14-19 січня у Одесі відбулися переговори уповноваженого представника УНР, військового міністра генерала О. Грекова з командувачем союзних військ на півдні Росії генералом Д'Ансельмом.
1920 — у Луцьку Волинської губернії відбулася аудієнція міністра закордонних справ УНР А. Лівицького з начальником Польської держави Ю. Пілсудським, на якій останньому було вручено «Меморандум Голови Директорії УНР в справі поводження польських військових властей на території України, зайнятій польським військом».
— у Летичів і Нікополь вступили частини Червоної армії.
— отримання командуванням армії УНР відомостей про укладення у Вінниці 24 грудня 1919 р. угоди («нової злуки») армії УНР і УГА. Реального об'єднання між арміями не відбулося.
— у Львові відбулося перше засідання Української головної професіональної ради, головою якої обрано П. Буняка.
1921 — у Тираспольському повіті Одеської губернії за допомогою загонів самооборони членів комнезамів ліквідовано повстанський селянський рух. Тільки в трьох волостях було заарештовано та надіслано до повітового комітету боротьби з дезертирством 235 військових дезертирів. Це сприяло активному проведенню продовольчої розкладки.
— у Бердянському та Мелітопольському повітах Запорізької губернії розпочалася активна боротьба з махновцями. До складу ревкомів у волостях активного повстанського селянського руху вводилися члени комнезамів. Також було організовано загони самооборони членів КНС. Внаслідок роботи, проведеної комнезамами, селяни Ново-Василівської, Кизнярської та Акимівської волостей Мелітопольського повіту та Ново-Спаської волості Бердянського повіту перейшли на бік радянської влади.
— оголошено проведення «недільника червоної казарми». Мета недільника — обстеження житлових і побутових умов червоноармійців, а також організація громадськості на допомогу ремонту казарм та постачанню червоноармійців обмундируванням. Протягом місячника на підприємствах мали влаштовуватися недільники з відрахуванням зароблених коштів на благоустрій казарм та мобілізація жінок, які вміли шити на швейних машинках, на пошиття обмундирування для червоноармійців, а інших — у казарми та військові лікарні для ремонту білизни й т. п. робіт.
— відбудовано електричну станцію на Брянському руднику Алмазнинського гірничого району Донбасу.
— у Черкасах Кременчуцької губернії запущено деревообробну фабрику з виробництва фанери.
1922 — у Харкові ВУЦВК затвердив «Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ)». Ухвалено створення РАТАУ як централізованого урядового інформаційного відомства при ВУЦВК.
— у Харкові ВУЦВК ратифікував російсько-українсько-австрійський попередній торговельний договір від 7 грудня 1921 р.
— у Москві з метою боротьби з мішечництвом у врожайних губерніях РСФРР НКВС зобов'язав завідувачів відділами управління максимально скоротити видачу перепусток на в'їзд і виїзд із заборонених місцевостей і дозволив видавати такі перепустки тільки у випадках особливого державного значення.
— у Катеринославі відділ охорони праці губернської ради профспілок виявив факти експлуатації дитячої праці на численних підприємствах, коли діти у віці від 8 до 14 років за десятигодинну працю отримували зарплатню, якої вистачало на придбання шматка макухи. Ознайомившись з цими фактами, губвиконком постановив оштрафувати підприємців, порушників трудового законодавства і залучити їх до судової відповідальності.
— у Харкові РНК УСРР прийняла постанову «Про зниження продовольчого натурподатку, заміну його грошима і про звільнення від нього у губерніях і повітах, що оголошені неврожайними».
— у Харкові РНК УСРР затвердила «Угоду між американською адміністрацією допомоги і Українською соціалістичною республікою» про організацію допомоги голодуючим УСРР.
1923 — у Харкові Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР запропонував губуправлінням взяти на облік усі єврейські сільськогосподарські колективи та артілі для надання їм виробничої допомоги з метою стимулювання переходу міського єврейського населення до землеробської праці.
— у Харкові Українська Рада Народного господарства видала наказ про введення у чайно-цикорно-кавовій і текстильній галузях промисловості УСРР з 1 квітня 1923 р. нової метричної системи, що була вживана в РСФРР.
1925 — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв'язку центру з округами. У комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.
— у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У затвердило колегію НК РСІ в складі голови ЦКК Д. Лебедя (наркомом), Я. Дудника (його заступником), К. Сухомліна (другим заступником), Теренова, Герасимова, І. Корнєєва.
— у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило постанову РНК УСРР про розверстку по губерніях УСРР знижок з єдиного продовольчого податку.
— у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У вирішило порушити перед ЦК РКП(б) клопотання про дозвіл представництва на пленумі ЦК РКП(б) керівників металопромисловості України Іванова та В. Полякова для їх участі в розгляді питання про металопромисловість.
— у Должанському гірничому районі Донбасу відкрито новий пласт кам'яного вугілля. Заплановано першу після війни закладку нової шахти.
— у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввезення мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
— у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило порушити перед ЦК РКП(б) питання про ведення представника з України Жигалка до складу Концесійного комітету в Берліні.
— у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.
— у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У вирішило поставити перед ЦК РКП(б) питання про надання Наркомосу УСРР права представництва 7 осіб на нараді по освіті при ЦК РКП(б).
— у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про зняття М. Гуревича і Баранова з роботи в Наркомздоров'я. На посаду тимчасово виконуючого обов'язки наркома затверджено Єфімова, а членом колегії наркомату Дейча, відмінивши його поїздку за кордон.
1928 — у Москві ЦК ВКП(б) надіслав директиву своїм місцевим організаціям, у тому числі ЦК КП(б)У, про посилення хлібозаготівель.
— у Москві ЦК ВКП(б) надіслав місцевим організаціям циркулярну телеграму про порядок обміну промислових товарів на хліб.
— у Москві ЕКУ ОДПУ підготувало інформаційне зведення про хід хлібозаготівельної кампанії 1927/1928 господарського року.
— у Москві Президія ЦВК СРСР видала постанову «Про Інститут червоної професури при ЦВК СРСР (Положення)».
— у Києві 14-16 січня відбулася перша Всеукраїнська конференція представників науково-дослідних установ цукрової промисловості. Учасники заслухали і обговорили доповіді про підсумки і завдання науково-дослідної роботи установ цукрової промисловості, про діяльність науково-дослідних інститутів цукрової промисловості за кордоном.
— у Львові з нагоди 40-річчя існування щоденної української газети «Діло» вийшло 32-сторінкове число з ілюстрованим додатком у збільшеному накладі.
1933 — посольство Німеччини в Москві одержало доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод, епідемію тифу, захворювання на шигельоз (тоді називали дизентерією).
1939 — у Сталіно відбулися багатолюдні збори на шахті «Ветка-8» з ухваленням резолюцій підтримки наказу наркома важкої промисловості Л. Кагановича про хід виконання на підприємствах важкої промисловості постанови РНК СРСР, ЦК ВКП(б) і ВЦРПС від 28 грудня 1938 р. «Про заходи по упорядкуванню трудової дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування і боротьби із зловживаннями в цій справі». Учасники таврували порушників трудової дисципліни, вимагали для них суворого покарання. «Вже довгий час наша шахта не виконує державного завдання. В цьому винні дезорганізатори виробництва і їх покровителі. — Заявив у виступі шахтар Мартиненко. — З цими людьми треба нещадно боротися».
1942 — на ім'я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А. Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М. Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М. Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А. Шептицьким, де висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
— комендант м. Сум заборонив населенню під загрозою розстрілу виходити за межі міста без спеціальної перепустки та змінювати місце проживання без спеціального дозволу.
1943 — війська 1-го Українського фронту здобули місто Славута (Кам'янець-Подільська обл.) та райцентр Межирічі (Рівненська обл.). Наступ радянських військ зупинився, Житомирсько-Бердичевська наступальна операція завершилась в основному успішно.
1944 — внаслідок контрудару 1-ї танкової армії вермахту німецькі війська знову захопили райцентри Немирів (Вінницька обл.) та Буки (Київська обл.).
— партизани з'єднання С. Маликова після запеклого бою зайняли м. Костопіль (Рівненська обл.)
— німецький каральний загін спалив повністю село Василівка Іллінецького району (Вінницька обл.), загинуло 11 жителів.
1945 — війська 2-го Українського фронту звільнили міста Лученець і Плешівець (Чехословаччина).
— відбулася нарада партійно-радянського активу Рівненської області. Обговорено питання «Про хід боротьби з німецько-українськими націоналістами».
1946 — Генеральна Асамблея ООН обрала Українську РСР членом Економічної і соціальної ради ООН.
1953 — на засіданні парламенту Югославії маршала Йосипа Броз Тіто обрали першим комуністичним Президентом країни.
— у Гельсінкі (Фінляндія) в змаганнях на першість світу з швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О. Гончаренко (193,143 очок).
1966 — Рада міністрів УРСР ухвалила постанову «Про ліквідацію рад народного господарства економічних районів УРСР».
1969 — у космос вирушив радянський космічний корабель «Союз-4», а наступного дня — «Союз-5».
1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала «негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану».
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Мексикою.
2004 — після близько 500-річної перерви прапор «п'яти хрестів» став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства.
2005 — космічний зонд «Гюйгенс» здійснив вдалу посадку на поверхню Титану.
2010 — годинник кінця світу переведений на одну хвилину назад.

Народились
83 до н. е. — Марк Антоній, римський полководець і державний діяч.
1841 — Берта Морізо, французька художниця, що входила до кола імпресіоністів.
1853 — Семен Ілліч Шохор-Троцький, російський математик-педагог (†1923).
1855 — Опанас Сластіон, український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і етнограф (†1933).
1863 — Кошиць Павло Олексійович (Порай-Кошиць), український і російський оперний і камерний співак (ліричний, лірико-драматичний тенор), педагог. Двоюрідний брат Олександра Кошиця. Батько співачки Ніни Кошиць.
1882 — Іван Огієнко (митрополит Іларіон), український православний митрополит, мовознавець, історик церкви, культурний діяч (†1972).
1883 — Всеволод Петрів, військовий міністр і генерал-хорунжий Армії УНР, учасник оборони Києва від юандформувань Муравйова
1883 — Ніна Річчі (Марія Нієллі), відома французька модельєрка італійського походження. Відкрила у 1932 році разом із сином Дім моди Річчі, який існує досі й випускає одяг, парфуми, косметику та модні аксесуари.
1902 — Василь Минко, український драматург-комедіограф (†1989).
1907 — Комісаренко Василь, відомий український вчений, академік АН УРСР, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речовин (†1993).
1922 — Василь Гнєздилов, український архітектор і скульптор, лауреат Шевченківської премії (†1999).
1925 — Юкіо Місіма, визначний японський письменник ХХ століття, драматург, актор, політичний діяч.
1928 — Валентина Зимня, українська актриса, театральний педагог, заслужена актриса УРСР (1960).
1933 — Наум Наталія Михайлівна, українська актриса театру і кіно. Дружина українського кінорежисера Володимира Денисенка. Мати акторів Тараса та Олександра Денисенків.
1937 — Євген Гуцало, український прозаїк, поет, публіцист, кінодраматург, лауреат Шевченківської премії (†1995).
1963 — Стівен Содерберг, американський кінорежисер («Секс, брехня і відео», «Ерін Брокович», «Анатомія Грея», «11..», «12…» і «13 друзів Оуешена»). Кількаразовий номінант на премію «Оскар».
1965 — Шаміль Басаєв, відомий чеченський польовий командир († 2006).
1973 — Джанкарло Фізікелла, італійський автогонщик, пілот Формули-1.
— Василь Кардаш, український футболіст, півзахисник. У складі київського «Динамо» — п'ятиразовий чемпіон України, триразовий володар Кубка.

Померли
1539 — Джованні Антоніо Порденоне, італійський живописець.
1742 — Едмонд Галлей, англійський астроном і геофізик
1867 — Жан-Огюст-Домінік Енгр, французький художник, живописець, представник класицизму.
1898 — Льюїс Керрол, англійський математик і письменник, автор повістей «Аліса в країні чудес» і «Аліса в Задзеркаллі».
1912 — Ілля Казас, караїмський просвітитель, педагог і поет.
1966 — Сергій Корольов, конструктор ракетно-космічних систем (*1907).
1999 — Єжи Гротовський, польський режисер-експериментатор, педагог і теоретик театру.
2009 — Ян Каплицький, чеський архітектор
2016 — Алан Рікман, англійський актор
2016 — Жаботинський Леонід Іванович, український радянський спортсмен, важкоатлет.

Мотиваційна фраза дня: «Музика – це мова почуттів» — Ліна Костенко

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода