Буває мить, коли дивуєшся… І дивуєшся зі знаком плюс. А не з дуже вже нам звичним – знаком мінус… Колись ще у совкові часи, і я, і багато хто з українців, кожного року виписували одне з спортивних видань. А там чи не найцікавішою була футбольна тема. Тижневик «Футбол-хокей» (було таке видання у Союзі!) взагалі не можна було звичайному уболівальнику передплатити. Лише у кіоску можна було придбати – ну, якщо пощастить.
Нині ж, в незалежній Україні, любов до футболу аж ніяк не зміліла. Футбольні видання є – хочеш передплатити, то й передплачуй! Але ж реалії життя такі, що не дуже напередплачуєшся. Та і бібліотеки у нас біднуваті. Але не треба втрачати надії, бо є… інтернет. Хоча інтернет у нас, бува, і критикують за поверховість і недостовірність, але ж не варто критикувати усіх підряд. Бо є і поважні сайти з солідною репутацією, що працюють давно, працюють надійно. І їх уже можна було б ставити (до певної міри, звичайно ж!) у один ряд з найшанованішими паперовими виданнями… ну, скажімо… «Нью-йорк таймс», «Фігаро», «Голос України». Але є у інтернетного видання нові і багатьма ще не освоєні можливості, що додають подібним джерелам інформації неабиякої привабливості.
Отож і хочеться звернути увагу вельмишановних читачів (якщо ви ще цього не зробили!) на футбольний сайт ««Динамо» від Шурика». Сайт існує уже більше двадцяти років і працює на ньому невелика, але дружна компанія спортивних журналюг, що, можна сказати, уміло диригує інформаційними потоками цього інтернетного видання. До речі, сайт репрезентує болільницьке товариство динамівських прихильників. Це у великій мірі – голос динамівської торсиди. До речі, у Бразилії торсидою називають активну болільницьку спільноту.
У декого може виникнути запитання – ну, «Динамо», це зрозуміло… А чому ж саме «…від Шурика»?! Керує цим інформаційним проектом журналіст Олександр Попов, що немало своїх публікацій подає під псевдонімом Шурик. І поруч фотографія Шурика – ну, ви ж пам’ятаєте героя кінострічок Леоніда Гайдая «Кавказька полонянка», «Операція И та інші пригоди Шурика». Роль цю виконував талановитий актор Олександр Дем’яненко, створивши дуже привабливий образ людини вдумливої, інтелігентної, але коли потрібно – вельми рішучої.
Подібний прийом (брати як псевдонім ім’я особи, відомої чи за фільмами чи за народною творчістю) використовується не тільки у журналістиці. Черкащани (та і не тільки черкащани!) добре пам’ятають письменника, члена Національної спілки письменників України, лауреата всеукраїнських літературних премій (до речі – з гумору!) Миколу Шапошника. Цей автор виконував свої пісні під псевдонімом козак Мамай разом зі своїми соратниками з гурту «Козак Мамай і брати-січовики». І виступи цього колективу мали успіх і в Україні, і за її межами, у тому числі і за океаном. Козацька авторська пісня… Це не забувається!
Але повернемося до згаданого вище сайту. Там висловлюють свої думки, своє бачення сучасного футболу і відомі футболісти, і авторитетні тренери, і найкрутіші з футбольних журналюг.
І якщо ви думаєте, що усі ці відомі люди фігурують на сайті лише як бронзові монументи, і на них можна тільки дивитися, то дуже помиляєтеся. Думки, висловлені футбольними «світилами», кожен з болільників (певна річ, озброївшись вагомими аргументами!) може активно коментувати. І у цих коментарях бува інколи стільки солі і перцю, що і найглибші футбольні знавці можуть відчувати при цьому певний психологічний дискомфорт. Але це тільки додає привабливості сайту і цікавості матеріалам, що публікаються на ньому.
«Динамо» – це великий клуб. Але ж і у великих клубів бувають нелегкі часи. «Динамо» нині потребує і підтримки, і вдумливої критики. Бо і надміру гострі, критичні коментарі, вихлюпнувшись за береги, усе ж потім повертаються у виважене і надійне русло конструктиву.
І якщо у когось з вас, друзі, перевтомлених нелегкими і гострими на смак буднями, раптом виникне питання – а що ж там в українському футболі… що ж там у футболі світовому… то сайт ««Динамо» від Шурика» зможе у повній мірі вдовольнити ваш інтерес, і навіть стати вашим постійним інформаційним джерелом. Бо український футбол – це і справді ж цікаво! Бо український футбол – це частина життя нашого суспільства. Це частина тієї нової України, що народилася і утверджується у нас на очах.
