До 100-ліття поета Максима Гаптаря

Володимир Чос, RSS,
Дата: 17-01-2019, 12:38

На замовлення Департаменту культури та взаємозв’язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації виходить у світ збірка віршів Максима Гаптара «На ясен день». Видання приурочено до 100-ліття з дня народження поета. Тут зібрані усі його твори. Людина непростої долі і великої сили духу. Завдяки літературному таланту і високим людським якостям він знайшов своє щастя в дружній сім’ї та поетичній творчості.
Максим Лукич Гаптар народився 21 січня 1919 року в селі Орловець Городищенського району. Навчався в Українському фармацевтичному інституті, працював асистентом сільської аптеки. Цінував прекрасне, був творчою людиною. Малював, захоплювався поезією 1920-30 років... Але доля завдала підступного удару – втратив зір. Проте й незрячим відчував усю глибину і красу життя, возвеличував його у своїх поезіях. Кожен час і кожен край має своїх співців Гомерів, які хоч і не бачать довколишній світ очима, але душею відчувають всі його найяскравіші барви. Тому в творах вгадуються портрети односельців, краєвиди рідного Орловця, Буди-Орловецької, Городища та сусідньої Сміли. Це тихий спів на честь малої батьківщини, з якого і складається патріотизм до великої країни. Тому Максим Гаптар був не містечковим автором, а поетом України.


Юний Максим Гаптар, 1936 рік
Юний Максим Гаптар, 1936 рік


До широкого загалу шанувальників літератури приходив у поетичних збірках. Ці книжечки невеликі за форматом і обсягом, але багаті за змістом. «Проста правда, якій віриш… Значну частину поезій просто хочеться проспівати, так добре вони організовані у ритмо-мелодійному плані», – зазначав письменник Віталій Москаленко в рецензії, надрукованій в авторитетному літературному журналі «Дніпро». Далі, в роздумах над прочитаною книгою, зазначалося: «Важко однозначно відповісти, чому про цього самобутнього поета сказано так незаслужено мало. Можливо, причину слід шукати в його надзвичайній особистій скромності, винятковій вимогливості до власної поезії. З іншого боку, варто, очевидно, врахувати й те, що вся літературна діяльність М. Гаптаря від першого юнацького захоплення поезією і по сьогодні, коли він зустрів уже сімдесяту весну, невіддільна від рідної Черкащини, землі щедрої і багатої талантами, але віддаленої від республіканських видавництв. А тепер спробуємо розв’язати елементарне рівняння. Чи зможе гранично скромна людина, яка судить свої вірші за найвищими мірками і до того ж живе на периферії, видати збірку у відносно молодому віці? Тому й не дивно, що перша книжка М. Гаптаря «Світло» вийшла лишень 1972 року, коли поету було уже за п’ятдесят. Який же з усього цього напрошується висновок? Дуже простий. Якщо ти по-справжньому любиш поезію, віддаєш їй увесь пломінь своєї душі, твої вірші рано чи пізно прийдуть до людей і будуть справедливо оцінені найдоскіпливішим суддею – читачем».
Наступна збірка «Неспокій» побачила світ у 1977 році. Всього ж вийшли понад півтора десятка збірок, видрукуваних видавництвом «Радянський письменник». Можна сказати, що це був успіх, визнання. Але тільки сам поет та найближчі до нього люди знали, яких зусиль це йому коштувало, якої праці над собою і боротьби з обставинами долі. У тому, що Максим Лукич міг плідно творчо працювати, величезна заслуга його дружини Паші Федорівни. Без її самопожертви, безмежної турботи і всебічної підтримки, поет просто не зміг би вижити. Вона стала і його музою, і янголом-охоронцем.

Максим Гаптар з дружиною Пашею Федорівною
Максим Гаптар з дружиною Пашею Федорівною


Максим Гаптар завжди був щирим і відкритим до людей. Товаришував з такими відомими літераторами як Іван Ле, Леонід Первомайський, Михайло Масло, Микола Негода. У гостинній хаті Гаптарів бував поет Василь Симоненко, який казав, що «такої води нап’єшся – відразу віршами заговориш», навідуючи в селі Максима Гаптаря.
В останній рік життя поета вийшла збірка «Осінні птахи». Помер Максим Лукич 2 вересня 1988 року в рідному селі. Його творчість близька всім, хто любить рідний край і шанує поетичне слово. В ці дні поету виповнилося б 100 років. Він залишав достойний слід на землі, увічнився в творах і дітях, які виросли достойними людьми.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода