Непросто вибрати автомобіль, який би підходив для всіх завдань, які він має виконувати, і одночасно недорого коштував. Особливо це стосується техніки, яка вже була у використанні. На щастя, існують деякі способи визначити, наскільки надійною є машина і чи не потрапляла вона в серйозну аварію.

Кузов будь-якої старої машини зберігає на собі сліди її експлуатації: відколи, мікроподряпини, потертості. Звісно, чим старіша машина, тим їх більше, і нічого страшного в невеликих пошкодженнях немає. А от наявність несподівано свіжого елемента кузова має викликати запитання. Скажімо, на лівих дверях автомобіля видно сліди ударів дверима сусідніх машин і невеликі подряпини, а права сяє, наче щойно зійшла з конвеєра. Це точна ознака того, що її недавно підновили. Навіщо – це вже питання інше.

Взагалі, знос кузова має бути пропорційний віку і пробігу машини: шестирічка з пробігом 120 тисяч не може мати кузова без дрібних дефектів. Їх повна відсутність, найімовірніше, – ознака або перефарбовування, або ретельного полірування. Якщо у вас досвідчене око, визначити зони фарбування можна за невідповідністю відтінків. Звісно, машина має бути чиста, а освітлення хороше.

Дуже багато про машину може розповісти стан кріпильного дріб’язку. На заводі його найчастіше фарбують разом з кузовом. Якщо при ремонті майстрам доводиться знімати елемент, це видно за станом болтів або гайок.

Дуже часто збирання кузовного елемента при ремонті поступається заводському – губляться пістони, декоративні вставки тощо. Тому ретельно оглядайте кузов не тільки зовні, але і зсередини: обшивки дверей, шумоізоляцію на капоті, кріплення крил тощо. Іноді недбалості майстрів досить очевидні.

Взагалі в прихованих порожнинах автомобіля ховається найцікавіше: майстри намагаються прикрасити видимі поверхні кузова, а ось «зсередини» залишають ляпи. Тому звертайте увагу на підлогу багажника (під килимком і запаскою) і підлогу кузова, на підкапотний простір і внутрішні поверхні арок.

І, звичайно, варто подивитися на лючок бензобака: якщо є незафарбовані або пошкоджені кріплення – його знімали. А це роблять саме для підбору кольору під час кузовного ремонту.

Вітчизняні машини, особливо минулих років, могли бути «кривуваті» від народження, але для виробників іномарок рівномірність зазорів – предмет особливої турботи, оскільки впливає на суб’єктивне сприйняття якості. Зазор, що нерівномірний за довжиною або відрізняється за шириною від симетричного йому зазору – поширена ознака неякісного ремонту.

Наявність «горбатого» шва зварювання – теж ознака кустарщини. До речі, дуже часто деталі, зварені на заводі точково, при ремонті варять швами.

Заводський герметик, використовуваний для ущільнення стиків, на заводі кладуть акуратно і зафарбовують так, що його часто не видно. Тому рясні «розводи» і напливи під фарбою можуть видати ремонт.

Не забуваймо, що автомобіль має бути симетричним, тут допоможе порівняння однакових елементів зліва і справа.

Звертайте увагу на колеса: якщо протектор стесаний з одного боку або шини зношені по-різному – це привід загнати машину на стенд і спробувати виставити кути установки коліс. Підозру мають викликати й нові шини на старому авто: зазвичай перед продажем нових коліс не купують. Дещо про стан автомобіля може розповісти комплект зимової гуми, який часто залишають новому власнику.