Мабуть, важко вигадати простіший кухонний інструмент, ніж звичайна дошка. Її використовують десятки разів на день і зазвичай не дуже замислюються над тим, як це правильно робити. Але це лише до того часу, доки вона не почне псуватися. Тоді постає питання про те, як же потрібно було правильно використовувати, а в крайньому разі – яку купити нову. Спробуємо розібратися.

Професіонали вирізняють чотири види дошок для нарізання: для хліба та сиру, для овочів і фруктів, для риби та для м’яса. Для кожного продукту вибирають окрему дошку, щоб не змішувати запахи, кольори та найголовніше – не переносити інфекцію, яка може міститися у м’ясі та рибі, на інші продукти.

Розмір і форма дощок залежить від уподобань господині. Звичайно, обробна дошка великого розміру більш доречна на великій кухні або на кухні ресторану. Стандартні розміри, зручні для користування, –
20х30 см (хліб, ковбаса, сир, овочі, фрукти), 30х50 см (м’ясо і риба), 50х75 см (тісто). Товщина поверхні для нарізки прямо залежить від навантаження, яке вона матиме. М’ясні продукти слід готувати на дошці завтовшки не менше 2–3 см, а зробити звичайну нарізку можна на дошці товщиною 1 см. Товста дошка дозволить вам безбоязно рубати м’ясо з кістками. Такі параметри дозволяють зручно нарізати продукти, при цьому ніж рівно ковзатиме по поверхні.

Дошки виробляють з найрізноманітніших матеріалів, проте найпопулярнішими є дерев’яні, пластикові та скляні.

Дерев’яні дошки для нарізання виробляють з органічного матеріалу, а тому мають антибактеріальні властивості. Така дошка слугуватиме дуже довго, але її не можна мити окропом чи в посудомийній машині. Не рекомендують використовувати дерев’яну кухонну дошку для м’яса чи риби, адже дерево, як натуральний продукт, вбирає в себе всі бактерії. Тому згодом така дощечка може бути носієм небезпечних речовин, цвілі. Найміцнішою вважається дерев’яна дошка з дуба.

Щоб дерев’яна дошка прослужила довше, відразу після придбання їй необхідно забезпечити відповідний догляд. Зітріть верхній шар дошки наждачним папером. Почистіть дошку рушником від решток тирси. Рясно залийте поверхню дошки рослинною олією та втріть її губкою. Залиште дошку сохнути.

Основною перевагою пластикової дошки є її доступна ціна, але дешевизна негативно впливає на якість – дошка швидко дряпається. За гроші, витрачені на одну дерев’яну дощечку, можна купити цілу купу пластикових. Зазвичай на професійних кухнях використовують саме пластикові дошки. Для кожного продукту обирається певний колір, щоб не переплутати. Спеціально для чистки пластмасових дощок від решток їжі випускають інструменти, що проникають у глибокі подряпині на дошці. Пластикова дошка вбирає в себе запахи. Позбутися їх можна за допомогою суміші соди та води: натріть поверхню дошки «кашоподібною» сумішшю із соди та води, змийте водою та витріть.

Скляні кухонні дошки доступні в ціні та легкі в догляді. Суттєвим мінусом є можливість пробити дуже гострим ножем скло, яке потім може потрапити в їжу. Скляна дошка, як і будь-яка інша, може залишати на собі мікроби. Щоб їх позбутися, просто натріть поверхню дошки половиною лимона. Кислота вб’є усі небезпечні бактерії.