Проблеми з харчуванням у дитинстві в майбутньому можуть призвести до порушення росту, харчових розладів, та й складнощів з навчанням не уникнути. Через це умовляннями, погрозами, хитрощами, «з піснями і танцями» батьки намагаються нагодувати своїх «малоїжок». Чому вони не їдять? Комусь багато не треба, комусь нудно або тривожно за столом, хтось так випробовує батьківське терпіння, а комусь без допомоги невролога не обійтися. Які проблеми можуть позбавити дитину апетиту – читайте далі в матеріалі.
Класичний «малоїжка». Він худенький – весь у батьків. І багато їжі йому просто не потрібно.
Що робити: Стежити за вагою, порадитися з педіатром і намагатися в ту невелику кількість їжі «вкладати» всі необхідні поживні речовини.
Протест. Причини для протесту можуть бути різні. Наприклад, дитина привертає увагу. Можливо, в сім’ї непроста ситуація – мама з татом сваряться, розлучаються або батьки завжди на роботі й мало часу присвячують дитині. Або ж дитину в сім’ї люблять і балують. Вона примхлива й егоїстична, звикла, що може вести себе як завгодно погано – однаково їй пробачать. Але в дітей є відчуття внутрішньої справедливості.
Що робити: Не боятися, не благати, не виконувати все, що просить. Не загрожувати, а розбиратися, чому дитина протестує? Що не так?
Дитині некомфортно за столом. Можливо, її змушують їсти ножем і виделкою або весь час сварять за те, що негарно чи неакуратно їсть. Може, за столом мама з татом зазвичай починають з’ясовувати стосунки.
Що робити: Стежити за собою і забути за столом про всі проблеми; не сварити малюка, коли розкидає їжу, а хвалити, коли красиво тримає виделку. Не сваріть дитину, якщо обіллється або забрудниться: краще заздалегідь надягніть на нього фартух, прикрийте коліна серветкою – нехай насолоджується смаком їжі і поки що не хвилюється через правила етикету.
Дитина звикла, що її під час їжі ровзажають. Пісні, танці, ляльковий театр, на дошці малюють котлети і закреслюють з кожним відкусаними шматочком. Дитина звикає, що її розважають, і просто їсти вже не цікаво.
Що робити: Не відволікати від їжі і самим не їсти біля телевізора. Краще за час обіду або вечері поспілкуйтеся, придумайте «ритуал». Наприклад, ви розповідаєте один одному про свої найкращі моменти за день саме за столом, або даєте один одному поради. Лікарі впевнені, що важливо не відволікатися від їжі, щоб усе поживне засвоїлося, а дитина отримала необхідний запас енергії.
Страх. Як правило, це невротичні реакції, викликані якимись подіями, що налякали дитину під час прийому їжі. Наприклад, рибна кісточка застрягла в горлі або малюка знудило, коли він щось їв. Дитина може не пам’ятати, що саме її налякало, але «осад» залишився.
Що робити: Не змушувати, не ганьбити, не лаяти, а шукати причину. А потім, бажано разом із психоневрологом, позбавлятися від страху.
