Про скарби

Тетяна Очеретяна, RSS,
Дата: 1-02-2019, 10:40

У дитячі роки я була екскурсоводом шкільного краєзнавчого музею: розказувала вивчений напам’ять текст, у якому лунали слова про те, що у Сахнівці знайшли неабиякі скарби: монети, прикраси. Тоді мені було цікаво дізнатися, а чи ще є там щось заховане у тих горах? Які ж вони, ті скарби, загалом? І, звісно, як кожній дитині, мені дуже хотілося вирушити на пошуки тих скарбів!

Зараз, гортаючи простори інтернету, знайшла ось такі цікаві факти:
«1900 року на спаленому городищі Дівочої Гори біля Сахнівки було знайдено скарб: 500 грамів золотих зливків, численні вироби із золота, елементи трьох князівських жіночих головних уборів, золоті барми (намисто, що носили поверх одягу) з емалевими зображеннями святих. Знайдені тут же золоті монети доби візантійського імператора Мануїла I Комніна дозволили археологам датувати скарб приблизно серединою ХІІ століття. На початку ж ХХІ століття скарб посів почесне місце в реєстрі «100 найвідоміших шедеврів України».

Є і детальний опис діадеми, що була знайдена у Сахнівці:
«Найцікавішим артефактом скарбу є діадема з дев’яти пишно орнаментованих перегородчастою емаллю золотих пластин. На центральній пластині зображений македонський цар Александр ІІІ Великий. Він зображений на колісниці, запряженій грифонами. Загалом на теренах сучасної України знайдено деталі 11 діадем, серед яких повністю збереглися золоті убори тільки двох – із Києва (скарб 1898 р.) та Сахнівки (скарб 1900 р.). При цьому Сахнівський скарб є унікальним ще й тому, що містив барми, тобто мав повний набір князівських регалій».
У іншому джерелі пишуть про діадему більш детально: «давньоруський ювелірний виріб оздоблений в техніці перегородчастої емалі. Складається з 7-ми золотих килеподібних подвійних пластин («кіотців»). Довжина діадеми з бічними трапецієподібними пластинами близько 35 см. Імовірно, діадему виготовлено в Києві у 2-й пол. 12 ст. в майстерні, де працювали руські і візантійські майстри. Функціонально сахнівська діадема є основною частиною парадного князівського головного убору — вінця (на думку більшості дослідників — жіночого). Рослинні пагони, листя й квіти бірюзового, червоного та ніжно-сірого кольорів вплітаються на діадемі в насичене сяйво золота з розсипом інкрустації перлинами».

Про скарби


Ось і зображення цієї прикраси. Так хотілося б її приміряти, і хоч на хвилинку відчути силу та глибину історичної минувшини.


- Таню, приїжджайте із Владом, я купив металошукач! – …надцять років тому дзвонить дід Боря, мій тато, і таємничим голосом каже, що ми підемо у Сахнівські гори шукати скарб!
Відтоді пройшло багато років, і молодший, і старший сини щоліта ходять із дідусем на пошуки. Ой, та що там сини і дідусь, і я кілька разів ходила. Щось там, звісно, пищить, та, крім закопаного брухту, нічого не знаходили.
Але ж сам процес пошуків – то неймовірна атмосфера: ліс, гори, жарти! У нас просинається дух романтиків, ми уявляємо себе книжковими героями! То незабутньо! Раджу всім! Це настільки зближує нас, дарує безліч приємних незабутніх емоцій!
Про «чорних археологів» я все ж згадаю. Кажуть, що бачили їх у наших місцях. Хлопці «озброєні» надсучасно. І таки знаходять скрині та скарби, але то зовсім інша історія. Неприємна… І вирішувати її треба на державному рівні.
А от зробити канікули дітей та внуків неповторними і подарувати їм казкові пригоди під силу кожному з нас. Плануємо літо-2019 пригодницьким!

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода