Придивіться і ви помітите, як хтось голками своїми пронизує наскрізь всіх, хто навіть стоїть на відстані витягнутої руки, а то й далі.
А інші – безголчаті. Зовсім роздягнені… І якщо ви маєте хист до спостереження, то зауважите, що таких теж людей, зовсім незахищених, багато.
Хочете знати, який ви кактус?
Запитаєте, навіщо воно вам треба?
Всього має бути в рівновазі. Всього!
Емоцій має бути достатньо! Всіх емоцій. І радості, і гніву…
Але якщо гніву достатньо, але його людина-кактус не показує? То де він?
Правильно, гнів той направлений всередину людини, яка мала закричати , але не зробила цього, бо…
До мене прийшла мама з дівчинкою 8 років.
Мама активна, дитя – теж. Мама надміру турботлива, хвилюється, щоб дитя все встигало, та ще й на всі 100%, на відмінно…
– Це ж моя дитина, а як інакше! Я все їй, що треба даю. В усьому допомагаю. Треба в школі вирішити проблеми – я йду. Розібратися з однокласниками – я йду. З класним керівником – взагалі проблем ніяких. Все в домовленості…
Моя дитина забезпечена всім…
І водити її скрізь стараюсь. На танці, на малювання… Часу просто сидіти в гаджеті зовсім немає…
Мами, вони такі мами, скажіть?
Дівчинку 8 років на консультацію до мене направив лікар-невропатолог. Мала, у свої 8, мала нервовий розлад – неконтрольоване викривлення міміки.
Симпатична майбутня артистка з гримасами на обличчі.
Це такий спосіб заспокоєння, як ніби той, коли діти гризуть нігті, ручки, дорослі палять цигарки, вживають інші хімічні препарати або ж зависають в інтернеті.
Причина такої неконтрольованої поведінки міміки – гіперопіка мами і невміння дівчинки у 8 років постояти за себе, сказати \”Ні\”, там, де це необхідно для її психічного і фізичного здоров\’я.
Якщо дитина після школи, йдучи додому, плаче чи розповідає в гніві про те, як пройшов її день, то не намагайтесь зразу ж заспокоїти, \”закрити рота\”, заборонити говорити про вчительку чи однокласників погані слова, хай кричить і себе обороняє хоча б при вас. Вона вчиться відстоювати себе! Вчиться оборонятися і нарощувати голки кактусні. Вчиться говорити про свої емоції.
Бо коли вони відсутні, це халепа. І чим раніше ви зрозумієте, тим краще і для вас і для дитини.
Аби перевірити власну властивість захищатися чи своєї дитини, можна взяти папір, кольорові олівці і, відключивши думки, взяти і намалювати кактуса. Не змалювати, а просто намалювати свого. І якщо голочок на ньому немає, або ж їх занадто багато – це сигнал того, що варто поговорити з психотерапевтом чи психологом. Для чого? Щоб попередити власні нервові зриви і відхилення у поведінці своїх дітей. Рекомендовано для відновлення емоційного стану до адекватного – ВІДПОЧИВАТИ! Якщо є надмірне дратування на навколишніх , плач без причини, відсутність апетиту, поїдання солодкого в надмірних кількостях, постійна сонливість або ж навпаки відсутність сну – перші симптоми, щоб задуматися над своїм життєвим ритмом.
Гнати на всі 100 без зупину, без заправки – плачевний фініш.
А я бажаю вам насолоджуватися процесом життя і вчити цьому ваших дітей
Живіть на повну,
керуйте власною енергією,
будьте щасливими.
