Люди – кактуси

Вікторія Гуро, RSS,
Дата: 1-02-2019, 11:39

Придивіться і ви помітите, як хтось голками своїми пронизує наскрізь всіх, хто навіть стоїть на відстані витягнутої руки, а то й далі.
А інші – безголчаті. Зовсім роздягнені... І якщо ви маєте хист до спостереження, то зауважите, що таких теж людей, зовсім незахищених, багато.
Хочете знати, який ви кактус?
Запитаєте, навіщо воно вам треба?
Всього має бути в рівновазі. Всього!
Емоцій має бути достатньо! Всіх емоцій. І радості, і гніву...
Але якщо гніву достатньо, але його людина-кактус не показує? То де він?
Правильно, гнів той направлений всередину людини, яка мала закричати , але не зробила цього, бо...

До мене прийшла мама з дівчинкою 8 років.
Мама активна, дитя - теж. Мама надміру турботлива, хвилюється, щоб дитя все встигало, та ще й на всі 100%, на відмінно...
- Це ж моя дитина, а як інакше! Я все їй, що треба даю. В усьому допомагаю. Треба в школі вирішити проблеми - я йду. Розібратися з однокласниками - я йду. З класним керівником - взагалі проблем ніяких. Все в домовленості...
Моя дитина забезпечена всім...
І водити її скрізь стараюсь. На танці, на малювання... Часу просто сидіти в гаджеті зовсім немає...

Мами, вони такі мами, скажіть?

Дівчинку 8 років на консультацію до мене направив лікар-невропатолог. Мала, у свої 8, мала нервовий розлад - неконтрольоване викривлення міміки.
Симпатична майбутня артистка з гримасами на обличчі.
Це такий спосіб заспокоєння, як ніби той, коли діти гризуть нігті, ручки, дорослі палять цигарки, вживають інші хімічні препарати або ж зависають в інтернеті.

Причина такої неконтрольованої поведінки міміки – гіперопіка мами і невміння дівчинки у 8 років постояти за себе, сказати "Ні", там, де це необхідно для її психічного і фізичного здоров'я.

Якщо дитина після школи, йдучи додому, плаче чи розповідає в гніві про те, як пройшов її день, то не намагайтесь зразу ж заспокоїти, "закрити рота", заборонити говорити про вчительку чи однокласників погані слова, хай кричить і себе обороняє хоча б при вас. Вона вчиться відстоювати себе! Вчиться оборонятися і нарощувати голки кактусні. Вчиться говорити про свої емоції.

Бо коли вони відсутні, це халепа. І чим раніше ви зрозумієте, тим краще і для вас і для дитини.

Аби перевірити власну властивість захищатися чи своєї дитини, можна взяти папір, кольорові олівці і, відключивши думки, взяти і намалювати кактуса. Не змалювати, а просто намалювати свого. І якщо голочок на ньому немає, або ж їх занадто багато - це сигнал того, що варто поговорити з психотерапевтом чи психологом. Для чого? Щоб попередити власні нервові зриви і відхилення у поведінці своїх дітей. Рекомендовано для відновлення емоційного стану до адекватного - ВІДПОЧИВАТИ! Якщо є надмірне дратування на навколишніх , плач без причини, відсутність апетиту, поїдання солодкого в надмірних кількостях, постійна сонливість або ж навпаки відсутність сну – перші симптоми, щоб задуматися над своїм життєвим ритмом.
Гнати на всі 100 без зупину, без заправки – плачевний фініш.

А я бажаю вам насолоджуватися процесом життя і вчити цьому ваших дітей

Живіть на повну,
керуйте власною енергією,
будьте щасливими.

Психолог Вікторія Гуро

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода