Захворюваність жіночого населення у більшості країн світу, зокрема в України раком грудної залози займає перше місце серед усіх злоякісних пухлин. Тому профілактика такої патології має принципове соціальне значення. Про це в рамках Всесвітнього дня боротьби з онкологічними захворюваннями повідомляє Черкаський обласний онкологічний диспансер.
Поряд з існуючими схемами профілактики і лікування онкологічних захворювань, якими керується традиційна медицина, існує величезна область альтернативної (не традиційної) медицини, яка знаходиться в стані постійного оновлення та осмислення. Використання можливостей альтернативної медицини при онкологічних захворюваннях цілком зрозуміло, але нерідко представляє самостійну проблему. З одного боку, застосування засобів і способів традиційної медицини часто виявляється недостатнім для того, щоб ефективно запобігти розвитку процесу. З іншого боку, застосування засобів альтернативної медицини, не створюючи виходу з ситуації, утримує хворого від рішучих заходів боротьби із злоякісною пухлиною і тим самим значно погіршує прогноз і перспективи радикального лікування. Отже, важливо не просто замінити традиційні методи лікування злоякісних пухлин (операція, променева терапія, хіміотерапія тощо) альтернативними засобами, а об\’єднати їх у єдину систему, яка розширює можливості боротьби з онкологічною патологією.
Злоякісну пухлину прийнято вважати фатальним захворюванням, яке визначає подальшу долю пацієнта. Однак не можна не звертати увагу на те, що природа дає нам вагомий шанс, щоб запобігти, або хоча б, відстрочити розвиток захворювання, і вибір людини полягає в тому, щоб правильно ним скористатися.
Латентний період розвитку онкологічного захворювання – від початку злоякісного переродження клітини і аж до клінічного прояву хвороби – може становити 10-20 років; впливаючи в цьому проміжку часу, вдається придушити або сповільнити розвиток злоякісного процесу. Власне, в цьому і полягає сенс здорового способу життя – посилення потенціалу організму протистояти розвитку хвороби. Можливості профілактики злоякісних новоутворень значні, але необхідна правильна оцінка ступеня онкологічного ризику та ефективна корекція стану здоров\’я за допомогою всіх наявних засобів.
Чи є можливості, хоча б частково, запобігти виникненню раку молочної залози? Поки остаточно не з\’ясовані конкретні причини і сам механізм розвитку злоякісних пухлин, повна і гарантована первинна профілактика раку молочної залози не може бути здійснена. Разом з тим, в результаті численних експериментальних та епідеміологічних досліджень виявлено ряд факторів, що підвищують ризик виникнення раку молочної залози. Відповідно є і фактори, які знижують ймовірність появи цих пухлин.
Виникнення раку молочної залози являє собою багатостадійний процес, в якому є фаза ініціації (первинної зміни спадкових структур клітини під впливом хімічних, фізичних або біологічних факторів), фаза промоції (посилення), що викликається речовинами, які самі по собі не можуть обумовити виникнення пухлини, але підсилюють вплив на її розвиток і фаза прогресії, яка безпосередньо пов\’язана з реактивністю організму і його можливістю протистояти пухлині, що розвивається. У виснаженому організмі пухлина не зустрічає опору. У цьому зв\’язку слід зазначити, що ніяке \’\’лікувальне\’\’ голодування не вилікує від пухлини. Навпаки вітамінізована рослинна їжа, свіжі овочі та фрукти, відмова від алкоголю, жирного м\’яса підвищують опірність організму.
Відносно раку молочної залози промоторами найчастіше є стероїдні гормони естрогени, що виробляються в яєчниках, наднирках і за певних умов в жировій тканині. Естрогени можуть надходити в організм ззовні: з їжею або при лікуванні різних захворювань, а також в протизаплідних пігулках. Більшість з відомих факторів ризику раку молочної залози так чи інакше пов\’язані з виробленням і впливом естрогенів.
За останні 5 тис. років, від перших згадок про рак молочної залози, навряд чи докорінно змінились його причини. З чим же пов\’язано настільки стрімке зростання частоти раку молочної залози в останні десятиліття? Треба думати, змінилися умови, сприяючі його розвитку. Відомо, наприклад, що половина випадків раку пов\’язана із збільшенням середньої тривалості життя. Найчастіше пухлини виявляють після 50 років. При короткій середній тривалості життя (менше 40 років) величезна кількість людей просто не доживала до віку, коли виникає рак. З плином часу явно змінився і той «зовнішній фон», багато елементів якого причетні до розвитку раку (особливості харчування, дія радіації, вплив інших фізичних або хімічних канцерогенів). Зазнали явних змін соціальні умови, пов\’язані з особливостями формування сім\’ї, віком вступу в шлюб, терміном першої вагітності і пологів, числа дітей, різновидами статевого життя, годівлі грудьми. Змінилися і конституціональні особливості: збільшився ріст і вага жінок, відзначається більш ранній початок включення менструальної функції і більш пізніше її закінчення (менопауза). Як наслідок в останнє сторіччя загальна тривалість репродуктивного (дітородного) періоду збільшилася з 20 років в XIX ст. майже до 40 років в наш час (тобто в 2 рази) з відповідним збільшенням тривалості впливу гормонів яєчників на тканину молочної залози при скороченні середнього числа пологів в 5-6 разів. Модним стало, особливо в західних країнах, приймати естрогени після менопаузи, з метою продовження молодості і привабливості.
Все різноманіття чинників ризику раку молочної залози можна звести до наступних трьох основних груп:
1. Фактори, що характеризують функціонування репродуктивної системи організму жінки (менструальна, статева, дітородна, лактаційний функції). Супутні захворювання жіночої статевої сфери, мають вплив і тісно пов\’язані з функцією даної системи.
2 . Генетичні чинники (наявність злоякісних пухлин, головним чином молочної залози, у близьких родичів по лінії матері або батька).
3 . Попередні і супутні захворювання, пов\’язані зі зміною ендокринно- обмінного фону організму (цукровий діабет, захворювання щитовидної залози, надниркових залоз).
Відносний ризик захворіти на рак молочної залози для жінок, у яких менструації настали раніше 12 років, в 2 рази вище, ніж для жінок з початком місячних в 16 років і старше. Помічено також, що, ризик виникнення раку молочної залози при настанні менопаузи після 55 років у 2-2,5 рази вище, ніж при менопаузі до 45 років. У той же час відбувається зниження ризику виникнення раку молочної залози у жінок з видаленими з різних причин яєчниками у віці до 40 років на 47% порівняно з контингентом жінок з природною менопаузою в 45-54 роки.
Жінки, які пізно почали статеве життя і народили дитину, мають підвищену захворюваність на рак молочної залози. Із збільшенням числа пологів ризик виникнення раку молочної залози послідовно зменшується. Виявилося, що найбільше значення має не так кількість вагітностей і пологів, як вік жінок в період першої вагітності, що закінчилася пологами. Відомий американський епідеміолог Макмехн наводить статистичні докази, що у жінок, які народжували до 18 років ризик захворіти на рак молочної залози втричі менше, ніж у тих, що вперше народили після 35 років.
Підвищення ризику захворіти на рак молочної залози пов\’язують також з викиднями і абортами, особливо до перших пологів.
До чинників, сприяючих порушенню нейроендокринного статусу організму, що підвищують ризик розвитку раку молочної залози, зазвичай відносять деякі захворювання жіночої статевої сфери: хронічне запалення додатків, кісти яєчників, фіброміому матки, ендометріоз.
Спадкові чинники. Про випадки раку молочної залози у кровних родичів (мати, дочка, сестра, бабуся, тітка) повідомляється ще в давньоримській літературі (І сторіччя н.е.). Підраховано, що серед жінок, родичі яких хворіли на рак молочної залози, ризик захворіти на рак збільшується в 2-3 рази. Ризик збільшується у 8 разів за наявності раку молочної залози у рідної сестри.
При вирішенні питань первинної профілактики важливо знати питому вагу випадків раку молочної залози, пов\’язаних з впливом встановлених факторів ризику. Розрахунки, проведені експертами ВООЗ в Канаді, показали, що приблизно 25 % випадків раку молочної залози пов\’язані з пізнім віком перших пологів, 10-20 % – з наявністю раку молочної залози у близьких родичів, 27% випадків – з високим вмістом жиру в дієті, 13% випадків – з надлишковою вагою жінок. У решти до раку призвела різна патологія жіночих статевих органів (кісти, доброякісні та злоякісні пухлини яєчників і матки).
Чи можна за допомогою існуючих засобів зробити наші зусилля у профілактиці та боротьбі з раком молочної залози більш ефективними? Напевно можливо, якщо вжити ряд соціальних та індивідуальних заходів, таких, як: заборона на аборти без медичних показів, заборона реклами та продажу нікотинових виробів та слабоалкогольних напоїв (пива) дітям та молоді до 20 років, введення обов\’язкових щорічних профілактичних оглядів. Запровадити навчання здоровому способу життя, у тому числі гігієні статевого життя в середніх і вищих навчальних закладах.
В якості індивідуальної профілактики можна рекомендувати жінкам: проводити боротьбу із зайвою вагою, фізичну активність, заняття спортом, фітнесом, уникати стресів, а при неможливості – застосовувати седативну терапію, жити регулярним статевим життям, не застосовувати гормональних контрацептивів, не робити абортів, постаратися народити першу дитину до 25 років, не пити пива, не курити, не їсти жирного м\’яса, особливо свинину, застосовувати більше фруктів і свіжих овочів, після 45 років застосовувати антиоксидантні добавки та вітаміни (А, Е, С), тобто проводити комплекс заходів первинної профілактики захворювання, які дозволили б жінці свідомо уникати хоча б деяких зазначених факторів.
А найголовніше, щомісяця проводити самообстеження молочних залоз, не рідше 1 разу на рік, проходити обстеження у мамолога та гінеколога, а за наявності мастопатії чи інших передракових станів необхідно стати на диспансерний облік і спостерігатись у мамолога кожні 3 місяці.
