У 1964 році газета «Черкаська правда» відзначала 10-річчя свого заснування. Серед інших святкових подій художники й поети виготовили дружній шарж-монтаж із зображенням вулика «Черкаська правда». На аркуші було написано:

Десять літ пройшло з тих пір
Як на перший медозбір
Вся сім’я пішла в політ.
Десять славних добрих літ!
Не стомились наші крила,
Є наснага, є і сила
Щоб нести в свій вулик мед.
Наш девіз – лише вперед!
Все вперед, вперед і вище!
Хай морозний вітер свище,
Нам летіть плече в плече!
Горимо в труді, в тривозі,
А не тлієм, як огарки…
Хай щастить нам у дорозі
Ювіляри й ювілярки!

На плакаті з фотографічною точністю зображені працівники редакції. Посередині головний редактор Євген Гольцев з двома заступниками. Нижче секретаріят на чолі з Михайлом Федорченком, довкола друкарки, коректори, фотографи Олександр Резніков і Матвій Зорін, відділи редакції (Кузьма Традюк стверджує, що радянський мед найкращий, Наум Чорний занурився в читання, Іван Голубничий і Микола Негода крутять старий патефон, Борис Фрумгарц і Марія Зінченко з неба несуть вістки, Віктор Загребенюк доливає меду чи води, листи сортує Володимир Новак, на даху Віктор Онойко), прибиральниці, випускові, стенографістка Шура Сподарик, у черзі стоять з відрами Анатолій Кавіцький, перекладачка з російської Марія Остапенко, Іван Глизь, Григорій Андрійченко. Усі вони були гарні і незабутні люди, кожен з своєю долею. Дивно, що майже усіх вже немає… Згоріли…