10 лютого, як і годиться здоровому немовляті, через 9 місяців у Черкаському театрі Шевченка світ побачила довгоочікувана казка-мюзикл режисера Олеся Павлютіна «Королева загублених ґудзиків» за твором сучасної української письменниці Лани Ра.
Ця вистава зовсім не випадково з’явилася у репертуарі черкаського театру, адже, як то кажуть, всі ґудзики склалися так, аби на очі Олеся Павлютіна потрапила саме ця казка.
У червні 2016 року наVI Конкурсі п\’єс «Драма.UA» за результатами журі, до якого входив і Олесь Павлютін, у номінації «П’єси для дітей» найбільше балів набрала п’єса «Ґудзи-Мудзи – королева країни загублених ґудзиків» української письменниці, сценаристки, драматургині та художниці Лани Ра. Так Львів укотре став платформою для відкриття нових талановитих драматургів, п’єси котрих мають право на втілення на театральних сценічних майданчиках.
– Потім відбулося особисте знайомство з композитором Олександром Злотником та спілкування по телефону з Олександром Вратарьовим, – розповів про перші кроки на шляху до постановки казки-мюзиклу Олесь Павлютін. – Сьогодні ці люди – Легенди української естради, які написали пісні до п\’єси драматурга вже іншого покоління.
Саме завдяки розважливим діям режисера черкаські дітлахи мають нагоду пуститися в театральні пригоди разом із хлопчиком Єгорком, який прагне повернути загублений ґудзик і потрапляє у казкове королівство, де господарюють епатажні королева Ґудзи-Мудзи у веселій компанії Ґудзикудрика, ґудзульок, гудзенів і гудзинь та король Шитко-Нитко із донечкою Вузелкунею. Яскрава, весела, музична, динамічна вистава неодмінно підніме настрій та на годину відволіче від буденності. Малюки із захопленням спостерігатимуть, як казкові герої мандрують дивовижними транспортними засобами: ґудзильотом та котушкомобілем, намагаючись врятувати свої королівства від жахливого Ґудзикоїда, підспівуватимуть персонажам запальних пісень, сміятимуться до ґудзиколиків та співчуватимуть розгубі Єгоркові, який без ґудзика не хоче повертатися додому, аби не засмучувати маму, тому він мусить стати хоробрим і врятувати жителів ґудзикового королівства.
Впевнена, що дорослі ні на хвильку не засумують, і позіханням місця під час перегляду цієї вистави не буде. Адже попри те, що тексти героїв насичені добре відомими виразами, але на ґудзи-лад, дорослі просто не зможуть втриматися від спогадів свого дитинства та безтурботних дитячих витівок.
Казка пронизана символізмами, де абсолютно все має особливе значення, унікальний сенс, варто лише пильно придивитися, прислухатися до свого серця – і ви все зрозумієте. І загублений ґудзик, для когось, можливо, втрачена мрія, до якої, або необхідно рішуче рухатись (котушкомобілем чи ґудзильотом), або пришити на її місце інший ґудзик.
А репліка Гудзинітто: «Тепер ми всі побудуємо Новий Палац, де будемо разом займатися творчістю», зважаючи на нинішню ситуацію з обласним театром, нікого не залишить байдужим, тому рекомендую владцям відвідати виставу та посприяти будівництву «Палацу, де всі займатимуться творчістю».
Відтак, злагоджена робота всіх, хто старанно працював над виставою, втілилася у яскравій театральній події.
– Мене надихали співпраця з музичним керівником Оленою Бєлкіною під час аранжування композиторського матеріалу, бачення і енергія хореографів Володимира Татаринова та Ірини Маслової. Не можна залишити поза увагою і внесок кожного актора, адже в самих акторах вистава продовжує трансформуватися далі, вони її наповнюють своїми особистими змістами, – зазначає після успішної прем’єри Олесь Павлютін. – У візуальній гармонії беззастережно можна спиратися на майстерність подружжя Ридванецьких – Сергія та Наталі, адже можливість втілити казкові фантазії в предметну реальність – це взагалі великий привілей і щастя.
Постановкою казки-мюзиклу «Королева загублених ґудзиків» у Черкаському театрі Шевченка режисер Олесь Павлютін завдячує директору-художньому керівнику театру Петру Ластівці, який довірився вибору не зовсім очевидного для театральної сцени матеріалу і дозволив зробити таке першопрочитання п’єси.
Чесно кажучи, Черкаський театр Шевченка став другим в Україні храмом Мельпомени, що втілив на сцені твір Лани Ра. Наприкінці минулого року в репертуарі Одеського театру музичної комедії імені Михайла Водяного з’явилася дитяча музична казка «Єгорка в країні Ґудзиків», ролі у якій виконують вихованці театральної студії «Овація» та лише три дорослих актора. Тому ці дві кардинально різні театральні постановки не має жодного сенсу порівнювати, а кожну варто вважати саме першопрочитанням.
Мене особисто «Королева загублених ґудзиків» вразила позитивним арт-хаосом, який панував на сцені, а потім символізмом, що змушує зазирнути у себе.
Вистава здебільшого для дітей молодшого шкільного віку та для дорослих, чудовий настрій – гарантовано!
