Автор цих рядків – переважно гуморист, а не сатирик. Отож і… ядучої сатири не ждіть! Але ж… і тема – і примхлива, і дражлива.
Кількість кандидатів на президентське крісло – б’є рекорди! Отож, усвідомлюючи цей факт, і хочеться запитати і себе, і вас, вельмишановні читачі – а як сталося, що нас нема у списку кандидатів? Може, просто… не втовпилися?! І взагалі, інколи виникає думка, що у нашій милій Україні люди, позбавлені честолюбних намірів, якщо не перевелися, то скоро переведуться. Про це і наступна усмішка.
Усе ж
До кума Гриць… не без отрути…
Вголос міркуючи: – Еге ж…
Не хочеш спікером ти бути
І в президенти… теж не йдеш!
А далі вже й мало не плаче:
– Ти перебірливий, козаче…
За це і вип’ємо усе ж!
13.02.19р.
І потім… Ну, кому яке діло – хто висунув свою… коньдидатуру, а хто ні. Але ж про це – говорять… говорять… говорять… І той, хто не звик до подібної честі – можливо і цвіте, і пахне від радості! А, може, навпаки з сумом виспівує романсово-елегійне: «Отцвели уж давно хризантемы в саду…». Про це і наступна усмішка.
Бо набридло
А думки, коли не кволі –
Як вогненна лава…
Гриць… коли з кумом до столу –
То й теми цікаві!
– Чи занадто гонористий
Чи живеться кисло,
Потягло, бач, гумориста
В президентське крісло!
Ніби це йому повидло –
Теж у… кандидати.
– Бо сміятися набридло –
Хочеться ридати!
13.02.19р.
Рух уперед?! О, тут немало проблем! І все ж до проблем існуючих важливо не додавати проблем – власноруч створених… Про це і наступні кілька рядків.
Рух
Події у стрімкім потоці…
Ну, а де дьоготь, там і мед.
Лукавити… на кожнім кроці?!
Тоді кульгає рух вперед!
13.02.19р.
А депутати… Та їх, бува, і до сесійної зали не затягнеш! А бува, що навпаки – організуються, зберуться і дружно проголосують. Отож у багатьох радіослухачів і телеглядачів вже і язик смикається, щоб патетично вигукнути – оце б так і завжди!
Про це і наступні кілька рядочків. Так, написано з легкою іронією! Але ж і не без надії…
До депутатів
Та звісно ж, вистача напруг!
Треба, щоб думка – ніби плуг…
Гуртуйте політичний цех,
Щоб ми все ж чули дружне – ух!
А не слизьке й скептичне – ех…
13.02.19р.
А ви, шановний читачу, звернули увагу на те, що вірші датовані? Тобто написані у один день – 13 лютого… Тобто, як звик висловлюватись колись один з моїх друзів студентської юності, про наведені тут віршовані творіння можна було б сказати і так – свіжак! Ще й муха не сідала…
Хтось ставиться до числа тринадцять з певною осторогою. Я ж, у свою чергу, ставлюся до цього числа загалом, як до числа сприятливого, щасливого. А цікаво – а кому все ж пощастить… у президентскій гонці! О, це вгадати важко! І навіть дуже важко…
