На початку лютого на сайті Міністерства соціальної політики України опублікували проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці».

Ціль законопроекту захистити українців від недобросовісних роботодавців, зарплат у конвертах та відсутності трудових і соціальних гарантій. Але одночасно, ініціатива ставить під загрозу діяльність усієї ІТ галузі, яка у 2018 році посіла вже 2 місце серед експорту послуг, займаючи понад 20% від усіх послуг, що експортуються Україною. Відповідно надходження у бюджет склали близько 10 млрд. грн податків. Частка IT-індустрії в українській економіці становить 4% ВВП.

Cherkasy IT Cluster є частиною всеукраїнської ІТ спільноти. І як представник регіонального ІТ сектору в Черкасах не може залишатися осторонь обговорень і підтримує позицію колег із інших регіонів щодо неприйнятності даного законопроекту. Ми повністю згодні із тим, що проект не враховує нинішніх реалій ведення бізнесу і нових форм співробітництва для креативних та IT-професій.

Подібні законопроекти повинні створюватися спільно з представниками професій і самого бізнесу.

Модель трудового законодавства України 1971 року є застарілою і не може враховувати потреби технологічної індустрії, яка розвивається в Україні дуже швидкими темпами. Саме спрощена система оподаткування для приватних підприємців є прозорою, що дозволяє тисячам ІТ-фахівців та сотням ІТ-компаній в Україні працювати легально та без надмірної бюрократії.

Необхідно також врахувати принципову відмінність ІТ галузі від інших. Поміж іншого, вона полягає у співвідношенні структури витрат на оплату послуг контракторів до всіх витрат. Якщо на виробництві витрати на фонд оплати праці можуть становити 3-5-15%, то у ІТ компанії вони можуть сягати і 90%. Саме тому більшість аутсорсингових компаній не будуть в змозі працювати з податковим навантаженням, передбаченим для найманих працівників.

Слід додати і інші відмінності – власне аутсорсингові ІТ компанії не є споживачами наданих фрілансерами послуг, а скоріш організовують і супроводжують процес їх надання кінцевим клієнтам, по суті виступаючи агентами на ринку. Відсутність належного правового регулювання і застарілість законодавства змушує утискатись в схеми, розроблені або на початку 70-х років минулого сторіччя, або ще наприкінці 90-х років.

Ми впевнені, що прийняття даного закону матиме вкрай негативний вплив як на розвиток усієї ІТ-індустрії, так і на розвиток української економіки в цілому.

За матеріалами Черкаського ІТ-кластеру.